Страшне слово “інфляція”: чи загрожує Україні дефолт

Як наслідок – зростання цін та зубожіння населення. Чи доведеться українцям стати жебраками в прямому сенсі цього слова?“Я працюю 2-3 дні на тиждень. Дохід мій складає 500 гривень за одну відпрацьовану зміну. Тож, на тиждень я маю півтори тисячі”, – підраховує прибутки киянка Оксана Перехрест.

Жінка підпрацьовує в одному зі столичних ресторанів. Миє посуд. Жінка не може знайти постійну роботу, адже має піклуватися про свого чоловіка, який відновлюється після інсульту.“Інсульт був дуже тяжкий, він складно переніс кілька днів в реанімації, а потім ми лікували його ще й в лікарні. Після лікарні – реабілітація. І це все коштувало грошей”, – розповідає Оксана.

Оксана та її чоловік мешкають в гуртожитку в маленькій кімнаті разом з двома дорослими синами: “Старший син працює в ресторані, він отримує приблизно 10-12 тисяч гривень. Частину коштів він виділяє для родини, нам допомагає”. Сукупний дохід родини становить 11 тисяч гривень. І якщо до війни Оксана могла жити на ці гроші, то зараз усе кардинально змінилося: “Все дуже зросло в ціні. Підвищилися тарифи на комунальні послуги. Піднялися ціни на ліки в аптеці. Тому дуже важко жити. Цих 11 тисяч нам не вистачає”.

“Інфляція – це знецінення коштів, – пояснює суть процесу Андрій Приходько, експерт з фінансового права. – Якщо ви за 100 гривень можете умовно на сьогодні купити 10 пар кросівок, то через місяць, коли інфляція буде на рівні 10%, ваші кошти знеціняться на 10%, і за ці кошти ви купите не десять пар кросівок, а 9”.

У грудні минулого року інфляція становила 26,6%. Порівняно з груднем минулого року вона прискорилася на 10%. Іншими словами, нині ваші гроші знецінюються зі швидкістю 26,6% на рік. Якби на початку року ви поклали у скарбничку 10 тисяч гривень, то наприкінці витягли б лише 7340 гривень.Для Оксани та її сім’ї рівень інфляції найбільш помітний у магазині: “Яйця ми купуємо в магазині, оскільки на ринку дуже кусається ціна, купити їх нереально. Ціна за два десятки становить 140 гривень, це дуже дорого. Також ми купуємо хліб, і це десь 70 гривень за дві хлібини, аби на один день прогодувати нашу родину. Якщо взяти картоплю, для моєї родини на тиждень потрібно десь 5-6 кілограмів, і кожен коштує 15 гривень. Готую макарони в різних варіантах. Найдешевші коштують 30 гривень за кілограм”.

“Якщо говорити про загальні категоріЇ, зростання цін на овочі було пов'язане з тим, що під окупацією перебували південні регіони України – відповідно, не було достатньої пропозиції, – пояснює причини подорожчання Володимир Лепушинський, директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НАБ. – Показовим є, приклад, ціна на яйця, яка також суттєво зростала ще з минулого року. І це було наслідком зростання витрат виробництва, а також того, що були зруйновані виробничі потужності. Особливо в південних областях”. Одна з найболісніших категорій, що різко вдарила по сімейному бюджету – ліки. “Щоб повноцінно лікувати діабет, купити ті самі тестові смужки, вітаміни, додаткові ліки, на це потрібно десь 1400-1500 грн на місяць, це лише для однієї мене. А також близько 1000 гривень йде на ліки для чоловіка”, – підраховує Оксана Перехрест.Щомісяця Оксана витрачає на найнеобхідніші медикаменти понад дві з половиною тисячі гривень. А про те, щоб купувати одяг чи взуття, взагалі не думає.“Ціни на непродовольчі товари зросли на 21% за минулий рік, – каже Володимир Лепушинський. – Було декілька причин. По-перше, зростання тих самих витрат на виробництво, перевезення, доставку. По-друге, вичерпалися запаси товарів, закуплених по старому курсу”.

“Якби ж не російська агресія, то наша країна процвітала би, а вони руйнують наше життя, родини, інфраструктуру, роблять колосальну шкоду нашій країні”, – вважає Оксана. Утім, є й гарні новини: за всіма прогнозами, мало бути гірше. На початку повномасштабного вторгнення економісти в ООН прогнозували, що за межею бідності опиняться 90% українців. А сама країна буде на межі дефолту.“Однак, попри те, що інфляція прискорилась, вона залишається контрольованою, не було зафіксовано рекордних значень, – пояснює Володимир Лепушинський. – І інфляція в підсумку виявилась нижчою, ніж наш прогноз в 30%”. Дефолт – страшне слово, відоме тим, хто пережив 90-ті. Зростання злочинності і корупції, різке знецінення грошей, тотальна бідність. Однак, можемо заспокоїтись: повернення у 90-ті навіть за найпесимістичнішими прогнозами для України неможливе. “Я впевнений, що Україні до дефолту дуже далеко. Більше того, це майже нереально, – переконаний Андрій Приходько. – Україна в умовах війни розвинула нові економічні напрямки, в деяких з них ми на сьогодні, в стані ведення війни, є лідером в Європі та світі”. Це неймовірно, але в умовах війни Україна несподівано заявила про себе як про розвинуту цифрову державу. “Всі ми знаємо нашу “Дію” – мобільний застосунок, яке створило міністерство цифрової інформації. Це сьогодні один з провідних застосунків у світі. Шість країн копіюють його в нас”, – наводить приклад Андрій Приходько. До того ж, попри складні бої на півдні та сході, ми залишаємось лідером аграрного комплексу. “Україна була і буде великою аграрною країною, – переконаний експерт з фінансового права. – Наша країна за площею більша, ніж більшість європейських країн. У нас великі родючі чорноземи, тому навіть в умовах війни, я впевнений, навесні розпочнеться масштабна посівна кампанія, українські аграрії знову здивують своїми показниками і своїми здобутками”. А прогнози Нацбанку щодо рівня інфляції на 2023-й рік досить сміливі та оптимістичні.

“Ми очікуємо, що після періоду стабілізації інфляція почне знижуватись навесні, і достатньо стрімко, – прогнозує Володимир Лепушинський. – За підсумками року, ми очікуємо приблизно 18,7% інфляції”.“Я вважаю, що та інфляція у 26%, яка є на сьогодні в країні, яка веде війну, в якій постійні обстріли, бізнесу дуже складно працювати, людям дуже складно жити, – ця інфляція є нормою. І нічого страшного в цьому немає”, – оцінює ситуацію Андрій Приходько. Війна вчить українців не лише єднанню, але й порядку, фінансовій дисципліні і жорсткості у багатьох сферах. “Створюються правоохоронні антикорупційні органи, основне завдання яких – ловити корупціонерів. Але нічого не робиться для того, щоб корупціонер не хотів брати взятку. Немає системи мотивації для держслужбовців, – підсвічує слабкі місця системи Андрій Приходько. – Якщо слідчий зловив якогось корупціонера і завдяки цій кримінальній справі наповнив держбюджет на мільйони за допомогою конфіскації, доведення вини і так далі, то чому цьому слідчому не дати 1% від тієї офіційної суми, яку він завів в бюджет?”. За прогнозами фахівців, середня зарплата в Україні 2023 року становитиме 18 000 гривень. Утім, покладатися українцям доведеться більше на себе, ніж на допомогу державних органів. “Скоріше за все, мені потрібно шукати ще одну роботу або підробіток, – припускає киянка Оксана Перехрест. – Щоб нам вистачало на елементарні речі, необхідні для того, аби жити нормальним життям”.