Дата публікації Церковне свято 24 лютого - кому моляться віруючі, прикмети і традиції дня
Опубліковано 23.02.22 20:01
Дата оновлення Церковне свято 24 лютого - кому моляться віруючі, прикмети і традиції дня
Оновлено 31.05.25 20:00
Переглядів статті Церковне свято 24 лютого - кому моляться віруючі, прикмети і традиції дня 3

Церковне свято 24 лютого - кому моляться віруючі, прикмети і традиції дня

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Яке 24 лютого свято в церковному календарі

24 лютого православна церква вшановує пам’ять святого мученика Власа, єпископа Севастійського. Що нам відомо про його життя, які традиції, пов’язані з цим днем, збереглися в українського народу?

Православне свято 24 лютого — день пам’яті святого мученика Власа

Великомученик Влас, єпископ Севастійський жив в IV столітті. В часи гоніння християн він оселився на горі Аргеос, де вів аскетичне і благочестиве життя. За легендами, до Власа виходили з лісу дикі звірі і також злітались птахи звідусіль. Він надавав їм прихисток і годував.

Також святий Влас допомагав бідним і нужденним людям. Існує навіть переказ про те, як він повернув вдові вепра, якого викрав вовк.Саме тому в народі святого Власа називали захисником бідняків, домашніх та диких тварин.

Народні прикмети 24 лютого

Святий Влас збиває ріг з зими (тобто морозів вже не буде).

Якщо на дорогах вже стоїть тала вода, значить скоро прийде весна.

В народі існувала приказка: “Із Власового дня санний шлях закінчується, а корова боки гріє” (тобто починалися вже теплі дні).

Що не можна робити 24 лютого

В цей день не варто працювати.

Не сваріться і не лихословте 24 лютого.

Що можна робити 24 лютого

24 лютого в народі молилися святому Власу, щоб він захистив домашніх тварин. Вірили, що цього дня сам святий наглядає за звірами, а тому чоловіки напередодні часто казали своїм дружинам: “Дивіться, молодиці, щоб завтра принесли раненько водиці з криниці!”. Цю воду наливали в плашечки, клали туди ж шматочок воску зі свічки і ставили на три дні перед іконами. Вірили, що Влас освячує воду. Потім її виливали назад до криниці, а також напували нею худобу. В церкві було прийнято освячувати хліб, який потім віддавали домашнім тваринам.