Дата публікації У Миргороді попрощалися із загиблим десантником Віктором Городніченком
Опубліковано 12.05.21 16:52
Дата оновлення У Миргороді попрощалися із загиблим десантником Віктором Городніченком
Оновлено 31.05.25 19:37
Переглядів статті У Миргороді попрощалися із загиблим десантником Віктором Городніченком 3

У Миргороді попрощалися із загиблим десантником Віктором Городніченком

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

На Алеї Героїв у Миргороді попрощалися зі старшим солдатом Віктором Городніченком. Вшанувати полеглого воїна прийшли його побратими, друзі, рідні, а також представники обласної та місцевої влади. Про це повідомили в пресслужбі Полтавської ОДА.

Військовослужбовець 28 квітня ніс службу на позиції поблизу села Зайцеве Бахмутського району, отримав кульове поранення в результаті пострілу ворожого снайпера російсько-окупаційних сил. Бійцю відразу надали невідкладну медичну допомогу, потім евакуювали до лікарні у Бахмут, пізніше – до Харкова. Після виснажливих операцій він помер у шпиталі 8 травня.

– Віктор був сильним і мужнім, виконував завдання на одній із найнебезпечніших бойових позицій. Саме там два місяці тому загинув його товариш. Віктор не зламався, він і далі продовжив хоробро виконувати поставлене завдання. 28 квітня близько 22-ї години куля поранила нашого воїна. Не вдалося врятувати молоде життя. Віктор загинув за незалежність України. Всі ми маємо пам’ятати й пишатися такими людьми, як він, розповідати про них своїм дітям і онукам, – зазначив заступник командира окремої 5-ї батальйонно-тактичної групи 81-ї ОМБр майор Петро Гоц.

Друг полеглого захисника Богдан Нос розповів, що Віктор був вольовою людиною.

– Пам’ятаю його слова: «Кожен, хто вважає себе українцем, повинен бути на цій війні». Він там був. Коли отримав поранення, ми його виносили, то він думав не про себе, а про нас. Просив, щоб ми зупинилися, перепочили, – сказав Богдан Нос.

Віктор Городніченко родом із Ромодану, жив у Миргороді. Закінчив Кременчуцький ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою. Із серпня 2016 року проходив військову службу за контрактом у 81-й окремій аеромобільній бригаді. Був навідником взводу вогневої підтримки. Йому було 25 років. У воїна залишилися мати, дружина й маленька донька.