За добу понад сотня російських снарядів летить у Нікополь на Дніпропетровщині. Окупанти гатять по ньому з протилежного боку Каховського водосховища, сигнал тривоги не встигає спрацювати. Люди вчаться по звуках розпізнавати наближення чергової атаки і розраховують секунди до найближчого укриття або льоху. В перервах між тривогами і обстрілами нікопольці прибирають уламки з вулиць, метуть двори та готуються садити квіти, йдеться в ТСН. Укутані із ковдрою в руках восьмирічна Евеліна з мамою Вікторією прямують до укриття. Жінка каже, вже звикли ночувати у цьому сховищі всією родиною. Не надто зручно, утім безпечно для малечі. Вузька лава замінює дівчинці ліжко. “Деякі моменти я думала, що я вже попрощалася з життям, якщо чесно. Я тримала її за руку і казала, все буде гаразд, побігли в коридор. Але це не дуже рятує, тому ми вирішили перебувати саме тут. Щовечора приходимо, берем теплі ковдри, термос з чаєм”, - розповідає жінка. Щовечора у сховищі з ними збирається до пів сотні людей, багатьом доводиться спати сидячи.
Пан Ігор вікна своєї квартири заклав мішками із піском, вірить, що від уламків захистився. “Чому я обрав пісок, бо він добре затримує уламки снарядів і гасить ударну хвилю”, - каже чоловік. Під ударом російської артилерії нещодавно опинилась ціла вулиця. Тут побиті паркани, накриті плівкою дахи, вибиті вікна, та попри обстріли - стукіт молотків та дзижчання пил. Доки дозволяє погода, господарі поспішають закрити побитий дах. Їхньому будинку, каже пані Лариса, ще пощастило. Удар на себе прийняв сусідський дім, там двоє поранених.Її з чоловіком врятував глибокий погреб, який будував ще дідусь, там іноді сидять цілу ніч. Навчились забігати униз менше як за хвилину, каже жінка. “Стільці у нас тут, вода, матраци надувні, теплий одяг. У нас було з тиждень, вся ніч була просто жахлива, з 11 години почалося і до 4 години ранку”, - розповідає жінка.Від обстрілу до обстрілу жителі Нікополя живуть вже десятий місяць. Вивчили адреси усіх укриттів та обладнали спальні у коридорах. Вони звикають ще до одного правила- без зайвої необхідності на вулицю не виходити. Більшість виходять надвір лише ввечері, аби швиденько перебігти на ночівлю до укриття.Читайте також:Знаходяться навіть ті, кого вважали загиблим: історії "зниклих безвісти" доводять, що не можна втрачати надіїПенсіонерки влаштували для військових подаруночки, які допомогли витримати два тижні боюТракторист-артилерист робив фурор у TikTok відео з передової: він показав і поранення, яке лишило його без ноги