В антарктичну експедицію на зимівлю разом з командою їде полтавський лікар Андрій Хитрий

Учора, 24 березня, на станцію «Академік Вернадський» вирушила 26-та річна Українська антарктична експедиція (УАЕ) – її учасники проведуть на крижаному континенті близько 13 місяців. Команда знову є наймолодшою серед усіх попередніх експедицій, але очолив її один з найдосвідченіших українських полярників. Про здоров’я учасників дбатиме лікар з Полтави – Андрій Хитрий, котрий працює в екстреній допомозі.

Про це повідомляє Національний антарктичний науковий центр.

– Торік ми відправляли в Антарктику наймолодшу експедицію за всі роки – середній вік учасників був 37. Цього року, в 26-й УАЕ, середній вік ще менший – майже 36, а наймолодшому учаснику в квітні виповнюється 25 – тобто він ровесник передачі нашої станції Україні від Великої Британії. Тож ми продовжуємо відкривати антарктичну науку для молоді, даючи їй більше шансів самореалізуватися й долучитися до проведення світових досліджень, залишаючись українськими вченими», – зазначив директор НАНЦ Євген Дикий.

Водночас керівником УАЕ буде рекордсмен за кількістю зимівок на «Вернадському» – вчений-геофізик з Харкова Богдан Гаврилюк. Для нього це буде вже дев’ята річна експедиція (до цього максимальна кількість зимівель в УАЕ не перевищувала 8).

Загалом у 26-й експедиції буде 12 учасників: 7 науковців, лікар, кухар, дизеліст, системний механік та сисадмін. З них 11 чоловіків та 1 жінка – біологиня Оксана Савенко, яка вже вдруге їде на зимівлю (це також рекорд, раніше жодна жінка двічі не зимувала).

Про Андрія Васильовича Хитрого відомо, що він анестезіолог, працював у лікувальних закладах міста, також в екстреній службі «103». 1996 року народження.

– Хороший лікар, люди телефонували до нас і дякували йому за роботу, – розповіли в екстреній медичній допомозі.

Перед відправленням в Антарктиду вся команда пройшла обов’язковий тижневий тренінг.

Основні завданнями учасників річної експедиції:

проведення щоденних вимірювань;

проведення запланованих досліджень;

підтримка роботи станції.

Як зазначають у центрі, через пандемію COVID-19 й різкий ріст захворювань в Україні перед відправкою полярники максимально обмежили всі контакти та пройшли тести на наявність вірусу, а Центр не влаштовував традиційні урочисті проводи експедиції. Але одну традицію не змінив навіть COVID-19: фото команди біля пам’ятника Грушевському в Києві.

– Побажаємо нашим зимівникам легкого шляху до станції та вдалої експедиції! А ми тим часом чекатимемо в Києві на їхніх колег з 25-ї УАЕ, які вже потрохи збираються додому – резюмували в науковому центрі.

Фото Євгенії Задорожної із соціальної мережі та зі сторінки Національного антарктичного наукового центру.

Довідка

1996 рік – перші тижні існування української антарктичної станції «Академік Вернадський». Сьогодні станція має майже такий самий вигляд, як на цьому фото 25-річної давнини з архіву геофізика 1 УАЕ Володимира Бахмутова.

Чому Велика Британія вирішила відмовитися від станції? Головна причина – фінансова: в 1990-х Англія збудувала за 360 км на південь від «Фарадея» нову станцію «Розера», тож утримувати дві в одному регіоні було нераціонально, а демонтувати станцію, як того вимагає Антарктичний договір, було набагато дорожче.

Але чому Лондон зробив королівський жест і передав Україні станцію, хоч охочих купити її не бракувало, (наприклад, Південна Корея)? Вибір зупинили на Україні передовсім тому, що зпоміж інших претендентів саме в нас була серйозна наукова база та вчені, спроможні продовжити дослідження, які провадили британці на «Фарадеї»: гідрометеорологічні спостереження, геофізичні дослідження, вивчення озонового шару, явищ магнетизму тощо.

До теми: Вагітність і коронавірус: полтавка розповіла, як лікарі рятували її та дитину