В Україні через дефіцит кадрів почали запрошувати на роботу студентів з другого курсу — компанії приходять у виші

В умовах затяжної мобілізації, економічної нестабільності та прискореної цифровізації український ринок праці переживає зміни — компаніям бракує кваліфікованих кадрів, і вони дивляться вже не лише на випускників, а й на студенти з другого курсу. Така практика поширюється по країні: роботодавці активно виходять у виші, проводять презентації, практичні інтенсиви та пропонують стажування студентам, які ще навчаються. Це не лише відповідає на гостру потребу бізнесу, але й формує нову модель взаємодії навчальних закладів і ринку праці.

В Україні через дефіцит кадрів почали запрошувати на роботу студентів з другого курсу — компанії приходять у виші

Причини такого тренду очевидні: багато підприємств шукають молодих фахівців, готових швидко навчатися, адаптуватися до реалій і залишатися в компанії надовго. Дефіцит кадрів особливо відчутний у технічних спеціальностях. Саме тому роботодавці почали активно залучати студенти з другого курсу на практики, оплачувані стажування та навіть на умовах неповної зайнятості. Практика «компанії приходять у виші» дозволяє рекрутерам оцінити студентів у робочих умовах і запропонувати персоналізоване навчання, а студентам — отримати практичні навички ще під час навчання.

Яких технічних фахівців не вистачає бізнесу і чому це важливо

Найбільший попит спостерігається на технічні фахівці, зокрема на такі ролі: програмісти (особливо з бекенд та embedded-напрямків), DevOps-інженери, інженери з автоматизації, електромеханіки, техніки з обслуговування обладнання, фахівці з кібербезпеки і дата-аналітики. Причини дефіциту багатогранні: від розриву між академічною програмою і практичними вимогами ринку до масової міграції кадрів і збільшення обсягів цифрових проєктів.

Для бізнесу це означає додаткові витрати на навчання нових співробітників і ризик затримок у впровадженні проєктів. Для вишів — нагоду модернізувати програми, інтегрувати практика-орієнтовані курси і налагодити тісні зв’язки з роботодавцями. А для студентів — шанс швидко здобути досвід і стати конкурентними на ринку праці ще до отримання диплома.

Як працює модель взаємодії: переваги та виклики для всіх сторін

Компанії, які приходять у виші, пропонують різні формати співпраці: короткі інтенсиви, практичні лабораторії, менторські програми, оплачувані стажування і проєктну роботу під керівництвом фахівців. Така співпраця має кілька ключових переваг. По-перше, роботодавець отримує доступ до «свіжих» талантів і може формувати кадровий резерв. По-друге, студенти отримують практичні навички, портфоліо та розуміння корпоративних процесів. По-третє, виші підвищують свою репутацію та актуальність освітніх програм.

Водночас є й виклики. Не всі студенти встигають поєднувати навчання з роботою, особливо у складних графіках університетських дисциплін. Компаніям іноді важко вкладати ресурси у довгострокове навчання молодих людей, а студенти ризикують отримати «некваліфікований» досвід без чіткої системи наставництва. Ще одна проблема — забезпечення безпеки та відповідальності при залученні неповнолітніх або студентів, які не мають досвіду роботи з промисловим обладнанням.

Щоб мінімізувати ризики, деякі університети укладають формальні договори з бізнесом, узгоджують навчальні плани та створюють спільні освітні модулі. Роботодавці, зі свого боку, розробляють програми менторства і адаптації, вводять чіткі критерії відбору і оцінювання результатів стажування. Такий підхід дозволяє отримати ефективний баланс між теорією та практикою.

З практичної точки зору студентам, які хочуть скористатися можливістю працевлаштування вже з другого курсу, рекомендовано активно брати участь у внутрішніх та зовнішніх проєктах, розвивати портфоліо, відвідувати конференції та хакатони, а також вивчати суміжні навички — комунікацію, роботу в команді та англійську мову. Для роботодавців важливо вкладати час у навчання й адаптацію, створювати прозорі кар’єрні траєкторії і винагороджувати успішних стажерів конкурентними умовами.

Ситуація з дефіцитом кадрів буде залишатися драйвером змін у системі вищої освіти та ринку праці ще кілька років. Модель, коли компанії приходять у виші і запрошують студенти з другого курсу, вже показала свою ефективність у багатьох регіонах України. Вона дозволяє поєднати потреби бізнесу з освітніми ресурсами і дає молодим спеціалістам реальний шанс стати частиною професійного середовища раніше, ніж раніше.

У підсумку, така практика — це відповідь на запит часу: коли є дефіцит кадрів, треба діяти проактивно. Співпраця університетів і компаній формує нові можливості для розвитку економіки та зміцнення кадрового потенціалу країни, а для студентів відкриває шлях до стабільної кар’єри ще під час навчання.