Вчителі у "Пунктах незламності" навчають не лише учнів, але і всіх присутніх

Вони навчають у поліцейських відділках, на пошті, на заправках чи у пожежних частинах, зрештою всюди, де є можливість під’єднати комп’ютер до світла та інтернету. Українські педагоги шукають можливості та продовжують навчати усупереч усім намаганням росіян знищити нашу енергетику і позбавити нас комунікацій. Кореспондентка ТСН Вікторія Ковцун про тих, вчителів та викладачів яких не зламати вимкненням світла:

У поліцейських відділках, на пошті, на заправках, у пожежних частинах - будь-де, де є доступ до електрики та Інтернету - українські педагоги проводять свої уроки та лекції. Всупереч усім намаганням російської армії позбавити нас тепла , зв’язку та світла. “Буває 15-16 годин не має, буває, що 4 години за графіком”,- розповідає викладачка.

Пані Олена викладає одразу кілька філософських дисциплін в столичному медичному університеті , щодня проводить свої пари і офлайн і онлайн. Втім, після масованих російських атак на нашу енергетику, аби провести заняття дистанційно, вона йде до найближчого “Пункту незламності” до пожежної частини. У Ворзелі рятувальники вже добре її знають. Викладачка розташовується у одному з кабінетів, дістає ноутбук та журнал і починає заняття.

Навчання в час енергетичної кризи випробування ще й для студентів. “Інколи може бути вся група, може не бути 1-2, але найгірша ситуація на минулому тижні була, коли крім двох нікого не було. Ніхто не зміг під’єднатися, бо в гуртожитку не було світла. Буває, що підключився студент і його постійно викидає з конференції, бо не усталений зв’язок”, - пояснює доцент кафедри філософії та історії медицини НМУ Богомольця Олена В’ячеславіва.

У Фастові онлайн-уроки проводить Алла, її учні першачки, яким довелося втікати від війни до Польщі. Там вдень вони вчаться за польською програмою, а ввечері за українською. “Ці дітки реально хочуть навчатися за українською програмою і планують повернутися і піти до своїх шкіл і мати знання того класу, в який вони мали б йти. Вперше, коли я проводила з “Пункту незламності”, вони в мене запитували, чому я проводжу урок з намету: “Це що у вас намет”, - пригадує жінка.

Тепер до уроків в “Пункті незламності” вони звикли, тому без проблем вивчають літери, пишуть та танцюють. Присутні теж чомусь навчаються. "До мене підійшов чоловік і каже, що я не взнав, що у комах шість лапок. А я кажу, то порахуйте", - розповідає вчителька.

І попри те що і у пані Олени, і пані Алли є лекції та уроки вдень в університеті та школі, вони кажуть, що шукати можливості навчати навіть без світла не втомлюються. “Я маю провести пару, я маю провести її якісно, щоб студенти взяли з неї щось. Війна нас всіх розбудила і змусила думати, як діяти, щоб і в цих жахливих умовах можна було щось робити на краще”, - розповідає пані Олена.

“Я не можу цього не робити. Я знаю, що я мушу провести уроки і знаю, що діти на них чекають, а як так діти чекають, а я не прийшла? Я не можу їм сказати, що просто немає світла”, - додає пані Алла.

Вони запевняють, що будуть робити це доти, доки буде потрібно, попри усі спроби Росії зламати українців.

Читайте також:

На Харківщині артилеристи знищили позиції ворога і відтіснили його війська ближче до кордону

У Херсоні чоловіку вдалося вижити, коли снаряд залетів до його квартири

Нова загроза з Білорусі та вірогідність наступу: експерт попередив про нюанси