Дата публікації Визнання Путіним "ДНР"/"ЛНР": Україна скликає консультації підписантів Будапештського меморандуму
Опубліковано 21.02.22 19:32
Дата оновлення Визнання Путіним "ДНР"/"ЛНР": Україна скликає консультації підписантів Будапештського меморандуму
Оновлено 31.05.25 19:59
Переглядів статті Визнання Путіним "ДНР"/"ЛНР": Україна скликає консультації підписантів Будапештського меморандуму 5

Визнання Путіним "ДНР"/"ЛНР": Україна скликає консультації підписантів Будапештського меморандуму

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Україна скликає консультації в рамках Будапештського меморандуму. Відповідний офіційний запит міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вже скерував до держав-членів Радбезу ООН, що співпало з можливим рішенням Володимира Путіна визнати "ДНР"/"ЛНР".

На 58-й Мюнхенській конференції з безпеки в суботу, 19 лютого, Володимир Зеленський заявив, що Україна скликає консультації вчетверте від 2014 року і востаннє для гарантування безпеки Україні. Якщо ні - всі пакетні рішення 1994 року будуть поставлені під сумнів.

Перша емоція від почутого – натяк України на відновлення свого ядерного статусу, як гарантії власної безпеки. Чи вірне саме таке твердження? І так, і ні. Доволі жорсткий сигнал Зеленського містив чотири складові, і ось про що.

Перша. Від грудня 2021 року Володимир Путін вимагає від США і НАТО надати Росії письмові "гарантії безпеки", які включатимуть: невступ України до НАТО та виведення військ і сил Альянсу майже з половини країн-членів східного флангу. Начебто на Росію хтось нападає. Це викривлення реальності, намагання перевернути дійсність догори дриґом, коли агресор виставляє себе начебто "жертвою".

Насправді це Україна має вимагати гарантій безпеки, і ось чому:

бо є жертвою агресії Росії;

а за відмову від третього в світі ядерного потенціалу отримала гарантії безпеки у вигляді Будапештського меморандуму.

Друга. Дієвою гарантією безпеки Україні має стати членство в НАТО. У нас є рішення Бухарестського саміту 2008 року, так звана "бухарестська формула", яку росіяни вимагають відкликати, і яка гарантує, що Україна і Грузія стануть членами Альянсу. Проте НАТО не поспішає навіть надати нам ПДЧ.

І про це Зеленський дуже чітко сказав у Мюнхені: "Нам кажуть - двері відкриті. Але поки що стороннім вхід заборонено". Тобто, якщо не вступ України до НАТО, що визначено нашою Конституцією, то що? Хто чи що може гарантувати Україні її безпеку?

Третя. Якщо вступ України до НАТО не станеться найближчим часом, Зеленський пропонує (про що він також заявив у Мюнхені) скликати саміт постійних членів (ядерних держав: Велика Британія, Китай, Росія, США і Франція - ред.) Радбезу ООН, за участі України, Німеччини та Туреччини для напрацювання нових, дієвих безпекових гарантій для України, поки ми не є членом оборонного альянсу і фактично знаходимося у безпековому вакуумі.

Чому Туреччина? Бо Реджеп Тайїп Ердоган давно і послідовно виступає за реформу ООН та позбавлення постійних членів Радбезу права вето. Бо не може агресор – Росія – будучи постійним членом Радбезу ООН, блокувати всі ініціативи, які суперечать схибленій логіці Путіна.

Чому Німеччина? Бо разом із Францією, вони є учасниками нормандського формату щодо мирного врегулювання війни на Донбасі. І саме вони давно і послідовно блокують вступ України до НАТО. Хоча, після можливого визнання Росією "ДНР"/"ЛНР", про існування нормандського формату та похідних від нього Мінських домовленостей говорити більше не доводиться, що ще більше загострює питання надання Україні дієвих гарантій безпеки.

Четверта. Якщо все перераховане вище не спрацює, ми опинимося на межі краху повоєнного світового порядку, коли сильні вирішуватимуть долі слабших. Ба більше, це ще й буде сигнал іншим країнам, що гарантії, надані сильними світу цього, не працюють. Тому краще, умовно, мати маленьку ядерну бомбу, ніж гарно складений міжнародний меморандум щодо гарантій безпеки, від якого завтра всі відмовляться.

Наразі Україна застосовує першу складову – вчетверте і востаннє скликає консультації в рамках Будапештського меморандуму. Тому ТСН.ua нагадує, про що цей документ, коли і за яких обставин він був підписаний, та чи є там власне гарантії безпеки.

Що таке Будапештський меморандум? Насамперед це міжнародна угода. Проте, що цікаво, так і не була ратифікована парламентами держав-підписантів. Та й зареєстрована в Секретаріаті ООН лише 25 березня 2015 року – за рік після нападу Росії на Україну та за місяць після підписання Мінська-2.

Хто? Де? Коли? Будапештський меморандум підписаний 5 грудня 1994 року Україною, Росією, Великою Британією та США. Згодом приєдналися Франція та Китай. Після розвалу СРСР, Україна мала третій в світі ядерний потенціал. За його відмову ми і отримали гарантії безпеки у вигляді Будапештського меморандуму.

Так, як виявилося, цей меморандум – лише гарний папірець. Разом із тим доволі наївно вважати, що ми могли зберегти ядерну зброю, як про це говорять більшість українців на кухнях. І ось чому.

По-перше, в Декларації про державний суверенітет, який Верховна Рада ухвалила 16 липня 1990 року (тобто, коли "совок" ще де-юре існував), Україна проголосила про намір "стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках і дотримується трьох неядерних принципів: не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї".

По-друге, і ТСН.ua вже про це писав, на Україну чинився безпрецедентний тиск. Наш ядерний арсенал налічував 176 міжконтинентальних балістичних ракет, і всі вони були націлені на Америку. Не складно здогадатися, чому США так наполягали на ядерному роззброєнні України. Доходило навіть до погроз санкціями та економічною блокадою.

По-третє, фізично "життя" боєголовок, які ми не контролювали, бо пульт управління був у Москві, завершувалося 1997 року. Україна не могла забезпечувати все необхідне для наявних тоді ракет із подальшим виробництвом нових боєголовок та утилізацією старих – казна була пуста. Для розуміння: за радянський часів одна ШПУ коштувала $1 млрд. Та й Москва висунула ультиматум: або Україна позбавляється ядерної зброї, або Росія відмовиться її утилізувати.

Гарантії чи запевнення? Навколо формулювань, записаних у Будапештському меморандумі, досі точаться гарячі суперечки. В англомовному варіанті документа йдеться про "аssurances" - "запевнення". В українському, російському та французькому – про "гарантії". То що ж отримала Україна?

В обмін на здачу ядерної зброї ми б мали стати під "парасольку" ядерних держав, отримавши гарантії безпеки та ненападу. Проте 2014 року, коли Росія пішла війною проти України, вперше з часів Другої світової перекроївши карту Європи, виявилося, що Будапештський меморандум є фікцією.

Кремль не раз іронізував, що Росія виконала Будапештський меморандум, мовляв, вона ж не застосувала проти України ядерну зброю. Сполучені Штати взагалі відмежувалися. За них говорили колишні дипломати в Росії та Україні, заявляючи, що меморандумом Україна отримала саме запевнення щодо безпеки, а не гарантії.

Який механізм застосування? Пункт 6 Будапештського меморандуму передбачає проведення консультацій "у випадку виникнення ситуації, внаслідок якої постає питання стосовно цих зобов’язань". Вперше такі консультації були скликані в березні 2014 року в американському посольстві у Франції. Приїхали всі, крім міністра закордонних справ Сергія Лаврова, хоча він тоді був у Парижі. Вчетверте і востаннє, за словами Зеленського, Україна скликала консультації в рамках Будапештського меморандуму 19 лютого 2022 року.