Як допомогти серцю працювати правильно: Євген Люлька, хірург Полтавського кардіоцентру

Які операції виконують в новому кардіоваскулярному центрі та скільки це коштує? За чий бюджет купують необхідне для оперативних втручань? Скільки функціонує стимулятор, рятуючи людину – про це та інше розповіли в Полтавському обласному кардіоваскулярному центрі, який запрацював на повну силу кілька місяців тому. Однак якість наданих послуг каже сама за себе – сюди черги, адже заклад високоспеціалізований і працюють тут суперпрофесіонали.

Нині розкажемо про оперативні втручання.

Євген Люлька, серцево-судинний хірург, розповів про роботу фахівців кардіоцентру.

– Основне моє завдання – лікування порушень серцевого ритму інвазивними шляхами, тобто йдеться про ті випадки, коли вже консервативними методами не можна допомогти (лікування медикаментами не впорується із задачею). Нині в нашому центрі виконуємо увесь спектр втручань щодо порушення серцевого ритму, які роблять в Україні.

За словами хірурга, глобально інвазивне лікування порушень ритму можна поділити на кілька частин.

– Перша частина – це лікування брадикардій. Брадикардії – різновид порушення ритму, коли серце скорочується повільно. В таких випадках ми імплантуємо кардіостимулятори. Ось такі прилади (показує), до якого під’єднано електрод, – розповідає лікар.

Перед операцією фахівці пояснюють пацієнту, як буде діяти стимулятор та демонструють, який він на вигляд.

– Всі операції, які ми робимо – це міні-інвазивні операції, проводяться без великих розрізів, під контролем ренгтен-апарату. Електрод заводиться у серце і фіксується або у порожнині правого шлуночка, або у порожнині правого передсердя. Після того як електрод встановлено у те місце, куди нам потрібно, здійснюємо обертальні рухи, простіше кажучи, у серце заводиться спеціальна спіраль, яка там фіксується. А потім до неї підключається кардіостимулятор, він підшивається під шкіру. Кардіостимулятор задає ритм і може працювати від 8 до 14 років. Ось так нині лікують брадикардію, – показав на манекені Євген Люлька.

Прилад коштує від 30 до 60 тисяч гривень, пацієнтам встановлюють його безкоштовно.

– Якщо ж серце скорочується дуже швидко, ми ставимо кардіовертери-дефібрилятори. Вони встановлюються за таким же принципом, як і кардіостимулятори, але електрод заводиться в серце і прилад слідкує за скороченнями. Якщо серце скорочується дуже швидко, а це життєво небезпечно для людини, то він починає лікувати аритмію – завдає так званий шок – розряд струму, аби врятувати життя, – пояснив лікар.

Традиційно в Україні із цими приладами завжди були проблеми – вони дуже дороговартісні – 150 до 200 тисяч гривень.

– Але останнім часом завдяки фінансуванню з МОЗ та місцевим бюджетам ми отримуємо їх безкоштовно. Але є нюанси: якщо кардіовертер-дефібрилятор придбаний за кошти МОЗ – ми можемо його поставити жителю будь - якої області. А якщо ж з обласного бюджету – то тільки полтавцям, – зауважив хірург Люлька.

Як розповів Євген Миколайович, гордість кардіоцентру – лікування за допомогою радіочастотної катетерної абляції.

– Це найбільш прогресивний спосіб лікування вроджених тахікардій та інших хвороб. Це також міні-інвазивна операція, яку робимо через прокол у шкірі (або на нозі або на шиї). І теж встановлюємо катетери, можемо маніпулювати ними у серці: там шукаємо джерело тахікардії і шляхом подання сигналів на кінчик катетера ми нібито «припалюємо» місце, яке і є джерелом тахікардії, – ділиться хірург.

Він зазначив, що таке обладнання в області є лише у кардіоцентрі – високоспеціалізованому закладі.

– Під час абляції пацієнт перебуває у свідомості, коментує свої відчуття. Подібні операції проводяться далеко не в кожній області. Половину втручань ми робимо вже самостійно. Частину так званих «експертних» втручань виконуємо за допомогою фахівців з інституту Амосова і клініки «Феофанія». Ось такі методики відтепер доступні для жителів області. На перешкоді нашій роботі став карантин та заборона планових госпіталізацій, – сказав серцево-судинний хірург.

Нині заклад працює як і раніше – приймає пацієнтів, здійснює планові операції.

Також у кардіоцентрі роблять стентування, додав Костянтин Вакуленко, директор медичного закладу.

– На сьогодні у нас у Полтаві роблять стентування у обласній лікарні та у нас. Отже, ми надаємо допомогу двадцять чотири години на добу сім днів на тиждень, – зазначив Костянтин Вакуленко.

Стентування – медичне міні-інвазивне оперативне втручання, що проводять з метою встановлення стенту (спеціального каркаса, який поміщається у просвіт порожнистих органів та судин людини або тварини), наприклад, коронарних судин або жовчної протоки, і забезпечує розширення звуженої патологічним процесом ділянки.

Один з пацієнтів, котрого привезли з Карлівщини, розповів, що за кілька днів він уже почувається «майже як огірочок».

У районній лікарні чоловіка стабілізували та привезли до кардіоцентру в Полтаву, аби надати необхідну допомогу при інфаркті.

– Мені тут дуже подабається, такі лікарні я бачив лише по телевізору чи на картинках. Тепер переконався, що вони є і в нас, і в них лікують безкоштвоно. Тут прекрасний персонал, я ходжу, розмовляю, бачу, – і це чудово, що мене врятували, – поділився пацієнт.

До слова, у медсестер є спеціальні годинники, які сигналізують, якщо пацієнту щось треба. На сестринському пості персонал бачить, що відбувається у коридорах – відеонагляд, раптом щось станеться з пацієнтом. Камер немає у палатах.

Однак Костянтин Вакуленко зазначив, що накращий стимул для лікарів і медсестер – гідна оплата праці, а вона не є високою, тому він переживає, аби утримати колектив і не було відтоку кадрів за кордон.

Адреса:

Полтава, вул. Макаренка, 1-А,

+38 (0532) 69-73-11 (поліклінічне відділення), 0660534991.

Згодом розповімо, як ми відвідували заклад як пацієнти та про що дізнались.

До теми:

Новітній кардіоцентр у Полтаві нарешті приймає пацієнтів. ФОТО.