Якщо хочеться додому: поради для батьків та дітей, які залишили свої домівки через війну

Через війну багато людей в Україні залишили свій дім. Хтось їхав подумки сподіваючись повернутися за декілька днів чи тиждень. Але минув вже місяць війни і чимало людей відчувають сум за домом.

UNICEF дає поради, як стабілізувати свій психологічний стан у такій ситуації.

✅ Не звинувачуйте себе ні в чому (не поїхали раніше, поїхали не туди, чому поїхали, а не залишилися тощо).

Запам’ятайте: під час війни будь-які прийняті вами рішення про безпеку вашої сім’ї, є правильними.

✅ Відслідковуйте негативні думки та виділіть собі час на них, переключайте себе на позитивні думки/спогади.

Фокусуйтесь на позитивних спогадах, які є для вас підтримкою.

✅ Якщо відслідковуєте, що ви застрягли на якійсь думці, переключіть себе на просту дію, наприклад, помийте посуд.

✅ За можливості, підтримуйте спілкування з іншими людьми, не тільки смс-повідомленнями, а й за допомогою відеозв’язку.

✅ Відслідковуйте власне дихання: там де ви завмираєте — якщо ви затамували дихання або воно поверхневе — покладіть одну руку на живіт, іншу на плече та почніть дихати животом.

✅ Дайте собі можливість прожити емоції — спогади про дім, роботу, близьких, які залишись, можуть викликати сум, тривогу, страх — дозволяйте собі ці почуття, сльози.

✅ Реагуйте на свої потреби та намагайтеся їх задовольняти.

✅Спогади про дім та бажання повернутись, побачити близьких людей, можуть викликати наступні тілесні реакції: тремор, труднощі із засинанням, прискорене серцебиття, спазми тощо.

Водночас можна, якщо тремор — підсилити тремтіння (пострибати, потрусити руками тощо), якщо морозить — накритися ковдрою, якщо труднощі із засинанням — за дві години вимкнути перегляд новин, відслідковувати дихання, обійняти близьких, які поруч, зробити очима 8-ку тощо.

✅ Відслідковуйте негативні поведінкові реакції, наприклад, бажання дистанціюватися від усіх та ізолюватися; напади агресії, що спрямована на себе; вживання алкоголю, думки на кшталт "Нічого не має більше сенсу, я все втратила/втратив", "Мене більше нічого не цікавить, я нічого не хочу робити”, “Я не зможу знайти роботу" тощо.

Якщо вони є — формуйте нові ритуали та нові сенси. Долучайтеся до волонтерства, якщо немає змоги працювати, гуртуйтеся з однодумцями тощо.

✅ Обмежте перегляд новин, безперервне читання соціальних мереж.

Виділіть час для новин та споживайте новини тільки з перевірених джерел.

✅ Виконуйте фізичні вправи, які допоможуть впоратися з напруженням та стресом.

✅ Якщо ви відчуваєте, що ваш стан не змінюється і вам важко з ним впоратись самостійно, вкрай важливо звернутись за професійною психологічною допомогою.

Читайте також:

Психологія воєнного часу: що робити, коли вже байдуже на небезпеку

Як дорослий без психологічної підготовки може допомогти дітям в умовах війни: поради дитячої психологині

Як зберегти психічне здоров'я під час війни: поради для людей з порушеннями слуху

Як допомогти дітям упоратися зі стресом під час війни: поради психолога