У новому зверненні президент висвітлив наслідки чергової хвилі ударів по критичній інфраструктурі країни. За його словами, головними цілями атак стали енергетичні об'єкти, що призвело до масштабних перебоїв з постачанням електроенергії та матеріальних втрат. Внаслідок ракетних та авіаційних ударів постраждали не лише технічні вузли, а й цивільні — за попередніми даними, 10 поранених отримали медичну допомогу. У зверненні також пролунала вимога до міжнародних партнерів посилити підтримку у сфері оборони цивільної інфраструктури.
Зеленський: енергетика була головною мішенню обстрілів РФ — 10 поранених
Президент підкреслив, що систематичні обстріли спрямовані на підрив життєздатності держави через виведення з ладу ключових елементів енергосистеми. За словами глави держави, саме енергетика стала пріоритетною мішенню, що спричинило масштабні відключення та ускладнило роботу соціальних служб. Одночасно наголошено на важливості негайної евакуації з небезпечних зон та організації допомоги постраждалим, серед яких — поранені мешканці кількох регіонів.
Офіційні повідомлення інформують, що атаки зачепили трансформаторні підстанції, магістральні лінії електропередачі та допоміжні об'єкти, які забезпечують роботу об'єктів охорони здоров'я, водопостачання та опалення. Це підкреслює вразливість сучасних централізованих мереж до систематичних ударів і вимагає комплексних заходів для зниження ризиків у майбутньому.
Наслідки для інфраструктури та населення
Наслідки таких атак відчутні не лише у відключеннях світла. Збої в роботі електростанцій та підстанцій вплинули на функціонування лікарень, систем комунального теплопостачання та транспорту. У багатьох районах тимчасово призупинено роботу підприємств критичного значення, що у довгостроковій перспективі може вплинути на економіку та забезпечення населення базовими ресурсами. Щоб пом'якшити ефект від атак, місцева влада організовує пункти обігріву, тимчасові електропостачальні модулі та логістику для постачання води і ліків.
Крім того, психологічний вплив на громади значний: регулярні обстріли та відсутність стабільного енергопостачання посилюють невпевненість і знижують якість життя. Важливо, щоб гуманітарна допомога діяла оперативно, а національні служби і волонтерські ініціативи отримали доступ до ресурсів для евакуації, лікування поранених та надання соціальної підтримки постраждалим сім'ям.
Що просить Україна від партнерів
Президент закликав міжнародних партнерів посилити допомогу у сфері оборони цивільної інфраструктури. Зокрема, звучить вимога: партнери мають надати більше засобів протиповітряної оборони — сучасних комплексів ППО, систем раннього виявлення і засобів радіоелектронної протидії. Посилення системи ППО дозволить знизити ефективність атак по енергетичних об'єктах і зменшити ризик нових поранених серед мирного населення.
Окрім військової підтримки, потрібна технічна та фінансова допомога для відновлення та модернізації енергосистеми: заміна зруйнованих трансформаторів, відновлення магістральних ліній, впровадження розподілених джерел енергії та резервних генераторів для критичних об'єктів. Також важлива передача досвіду щодо підвищення кіберстійкості енергетичних мереж та інвестиції в модернізацію інфраструктури.
У зверненні наголошено на необхідності тримати міжнародну спільноту поінформованою про масштаби руйнувань і координувати допомогу через офіційні канали. Лідер держави закликав до посилення санкційного тиску на причетних до атак і до більш жорсткої міжнародної реакції на удари по цивільній інфраструктурі.
Завершуючи звернення, президент підкреслив, що збереження життєздатності країни в умовах гібридної та повномасштабної війни можливе лише за умови об'єднання внутрішніх ресурсів і міжнародної підтримки. Надання додаткових засобів ППО, технічної допомоги для енергетики та швидка реакція на гуманітарні потреби допоможуть зменшити число поранених, убезпечити цивільне населення і відновити критичні служби у найкоротші терміни.
«Це не мир, а пауза перед новою війною»: Закаєв про угоду Трампа для України