Живий товар для кадирівців: неймовірна історія визволення із ринку невільників двох українських бійців

Історія про двох українських бійців, які потрапили в російський полон перевертає душу. І не просто потрапили, а стали живим товаром, яким промишляють "кадирівці".Про визволення із ринку невільників йдеться в сюжеті ТСН.

Врятований з полону В'ячеслав Левицький був бранцем "кадирівців". 11 червня його вдалося обміняти. Він був "найтяжчим" серед звільнених того дня українських героїв. Та дух мав найміцніший. Його стійкість та оптимізм вражали "кадирівців", допомогли вибратися з пекла та тримають зараз ."Коли цей мішок з голови зняли, я на повні груди вдихав українське повітря. Відчув, що українське, а не чуже", – пригадує боєць.Першою Славко набрав маму."В мене немає ні рук, ні ніг. Це було страшно. Але живий! головне живий!", – зазначає звільнений з полону захисник.

Та ця історія не про співчуття. Ця історія про вражаючу дружбу, яка зародилася в чеченському полоні й стала порятунком для обох наших бранців. Інший боєць, Сергій, у ворожому полоні допомагав Славкові."Сергій від 17 березня мене доглядав. Годував, одягав, умивав", – розповідає Славко.Журналісти поїхали на Вінничину, в Плебанівку під Шаргородом, в гості до Сергія Потремая.Він довго розпитує про свого Славіка й показує своє господарство. Воно допомагає забути темні підвали Донецька та Грозного.

Він стрілець-піхотинець. Воював від 2015-го. Пішов боронити Миколаїв з перших днів повномасштабного вторгнення. Потім воював на Донбасі. Там його і захопили у полон."Дрон в бліндаж скинув гранату і всі 4 хлопці були поранені. Ми пішли забрати поранених. А один був дуже важкий. Мені довелося залишитися з ним на ніч. У той момент їхні ДРГ починають в посадку заїжджати. Я зрозумів, що починається зачистка і прийшлося відступати до Первомаївки. А Первомаївка була їхня", – описує він історію потрапляння в полон.Спочатку півтора місяці чоловік був в катівнях "днрівців". "Мене 5 раз виводили розстрілювати. Електрошок, дубінка. Я був прикований там до батареї просто і все. Якесь одіяло кинули. Їсти там – раз на добу. Каша, могли хліба кинути і все", – розповідає звільнений з полону захисник.Та потім приїхали "кадирівці". Вони купили українських полонених у росіян, щоб потім обміняти на своїх. "Кадирівці" за гроші формують свій обмінний фонд."Їм треба було 60 чоловік на обмін. А потім привезли Славіка важко пораненого. Ми якщо чесно думали він взагалі не виживе. Гарячу воду принесли і помили його", – зазначає Сергій Потремай.За 10 днів до цієї зустрічі, згадує Славік, він заcтупив на чергування. Чоловік вже рік воював. Пішов добровольцем в березні 2022-го. Служив на півдні, потім на сході. Там його й прошило уламками."По нас гатили танками, мінометами – всім, що в них було. Мені цей м'яз прострілили, потім по нозі, і прострілили черево. Навиліт простріляна печінка. Я втратив свідомість. Потім в себе прийшов і потроху поповз до того місця де БК було. На четверньках повз. Кров втрачалася і дуже хотілося пити. І там була бутильована вода. Напівзамерша. Руки спухли, я не міг навіть відкрутити. Я зубами відкручував пробки пив пив воду. Обмерзли руки в мене, мороз до мінус 10Там два дні побув. Потім переповз в те місце де нас міняли, може під'їде машина і нас заберуть. Але "днрівець" побачив мене перший. Так потрапив в полон. А потім в яму.Допитували там, катували мене. Після їхніх допитів і синяки, і ніс розбитий, і саперною лопаткою по голові били, і прутом, Били, били, а в кінці скинули мене в погріб і я там два чи 3 дні в погребі пробув. Потім витягнули мене з погреба повезли в місто якесь. Там передали чеченцям мене. Перший командир, що мене побачив, каже: "эти с*ки тебя еще били. Какие они п*д**асы", – розповідає В'ячеслав Левицький.З Донецька наших бранців "кадирівці" перевезли в Грозний. Потім Славіка забрали в госпіталь МВС Чечні.Полоненого Сергія приставили доглядати за побратимом. І він став його ногами та руками спочатку в госпіталі, потім в підвалі.Обміни весь час зривалися. 10 червня зачитала список з 39 полонених в підвалі Грозного в ньому були прізвища лише 9-х. Серед них – Славіка та Сергія."Так я за Славком доглядав, вони вирішили, що я мав його сурповоджувати. Так я і поїхав. Славік допоміг з полону вийти. Взаємовиручка", – каже Сергій.Коли будуть протези, Слако буде не лише сам пити та їсти, а й знову, як й до війни, ремонтувати автомобілі й мотоцикли. Вдома, в маленькому містечку на Одещині, про таких як він кажуть "майстер золоті руки". Тому він з нетерпінням чекає на свої нові руки.А його побратим Сергій чекає на друга в гості. На його нових ногах.▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Були живим товаром для кадирівців! Неймовірна історія визволення з російського полонуРаніше військовий ЗСУ розповів, як загарбники готувались до теракту в Оленівці.Читайте також: Росіяни продовжують викрадати працівників ЗАЕС: новий факт Тепер святкуватимуть день народження з сином в один день: щемлива історія повернення прикордонника із полону Зеленський розповів, скільки українців вдалося повернути з російського полонуПідписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.