Б'ють, погрожують, заважають – загалом, тиснуть на журналістів в України все частіше і усіма можливими способами. За даними Інституту масової інформації, тільки у 2018 році на українських працівників ЗМІ нападали понад 20 разів. А ще півсотні зазнали перешкод у виконанні своїх професійних обов'язків. Погрози ж просто не можливо порахувати. Третього березня 2018 року працівники поліції розігнали наметове містечко під Верховною Радою. У центрі подій був і журналіст "Радіо Свобода" Сергій Нуженко.
Раптом поліцейський підійшов до кореспондента зі спини та розпилив газ йому в обличчя.
Я відчув фізично струмінь від газового балончика, і зразу ж праворуч від мене побіг працівник поліції, який в руках тримав цей балончик,
– розповів журналіст Сергій Нуженко.
Під час сутички між нацкорпусом та поліцією на столичних Осокорках у фотокореспондента, заслуженого журналіста України Єфрема Лукацього теж бризнули газом. Професійний фотограф навіть встиг це сфотографувати. Нападником виявився полісмен.
Журналісти почали згадувати бурхливий 2010 та страшний 2014 роки
Під час сутички у Святошинському суді полісмени повалили на землю та побили журналіста "Громадського" Дмитра Реплянчука.
Мене повалили на землю. Спершу одна людина, потім ще троє бійців полку почали мене бити ногами. Я закрився, згрупувався і тримав біля себе камеру,
– згадав журналіст "Громадського" Дмитро Реплянчук.
У всіх випадках правоохоронці чітко розуміли, що нападають на журналістів. Ті мали при собі посвідчення, тримали у руках професійну техніку. У справах Єфрема Лукацього та Сергія Нуженка фігурують бійці спецпідрозділу ТОР, що входить до складу патрульної поліції.
Керівництво підрозділу на запит журналістів, чому їхні бійці ігнорують розпізнавальні знаки працівників ЗМУ, надіслало відписку: "Проводиться службова перевірка та з'ясування всіх обставин подій стосовно кожного повідомлення щодо можливих неправомірних дій патрульних поліцейських та у випадках, передбачених законом, застосовуються відповідні дисциплінарні стягнення". Тож полісмени отримували лише дисциплінарні покарання, тобто штраф. А перед журналістами керівництво ввічливо вибачалося.
Керівництво фактично толерує протидію журналістам, особливо якщо це стосується розслідувань діяльності певних високопосадовців чи висвітлення протистоянь навколо протидії забудов. Насправді безкарність породжує збільшення насильства,
– пояснив виконавчий директор Transparency International Ukraine Ярослав Юрчишин.
А з наближенням президентських та парламентських виборів ситуація загостриться, застерігають у Transparency International. На жаль, нові правоохоронці часто не зраджують старим традиціям.
+Відео24.ua
Б'ють, погрожують, заважають – загалом, тиснуть на журналістів в України все частіше і усіма можливими способами. За даними Інституту масової інформації, тільки у 2018 році на українських працівників ЗМІ нападали понад 20 разів. А ще півсотні зазнали перешкод у виконанні своїх професійних обов'язків. Погрози ж просто не можливо порахувати. Третього березня 2018 року працівники поліції розігнали наметове містечко під Верховною Радою. У центрі подій був і журналіст "Радіо Свобода" Сергій Нуженко.
Раптом поліцейський підійшов до кореспондента зі спини та розпилив газ йому в обличчя.
Я відчув фізично струмінь від газового балончика, і зразу ж праворуч від мене побіг працівник поліції, який в руках тримав цей балончик,– розповів журналіст Сергій Нуженко.
Під час сутички між нацкорпусом та поліцією на столичних Осокорках у фотокореспондента, заслуженого журналіста України Єфрема Лукацього теж бризнули газом. Професійний фотограф навіть встиг це сфотографувати. Нападником виявився полісмен.
Журналісти почали згадувати бурхливий 2010 та страшний 2014 роки
Під час сутички у Святошинському суді полісмени повалили на землю та побили журналіста "Громадського" Дмитра Реплянчука.
Мене повалили на землю. Спершу одна людина, потім ще троє бійців полку почали мене бити ногами. Я закрився, згрупувався і тримав біля себе камеру,– згадав журналіст "Громадського" Дмитро Реплянчук.
У всіх випадках правоохоронці чітко розуміли, що нападають на журналістів. Ті мали при собі посвідчення, тримали у руках професійну техніку. У справах Єфрема Лукацього та Сергія Нуженка фігурують бійці спецпідрозділу ТОР, що входить до складу патрульної поліції.
Керівництво підрозділу на запит журналістів, чому їхні бійці ігнорують розпізнавальні знаки працівників ЗМУ, надіслало відписку: "Проводиться службова перевірка та з'ясування всіх обставин подій стосовно кожного повідомлення щодо можливих неправомірних дій патрульних поліцейських та у випадках, передбачених законом, застосовуються відповідні дисциплінарні стягнення". Тож полісмени отримували лише дисциплінарні покарання, тобто штраф. А перед журналістами керівництво ввічливо вибачалося.
Керівництво фактично толерує протидію журналістам, особливо якщо це стосується розслідувань діяльності певних високопосадовців чи висвітлення протистоянь навколо протидії забудов. Насправді безкарність породжує збільшення насильства,– пояснив виконавчий директор Transparency International Ukraine Ярослав Юрчишин.
А з наближенням президентських та парламентських виборів ситуація загостриться, застерігають у Transparency International. На жаль, нові правоохоронці часто не зраджують старим традиціям.
+Відео24.ua