Європейський суд з прав людини ухвалив історичне рішення у справі Грузія проти Росії, визнавши дії росії на окупованих територіях Південної Осетії та Абхазії порушенням низки статей Європейської конвенції з прав людини. Суд постановив, що Москва має виплатити Грузії понад 250 мільйонів євро компенсацій за так звану “бордеризацію” — незаконне встановлення “кордонів” та обмеження свободи пересування місцевого населення.
Що вирішив ЄСПЛ
Рішення Суду стосується системних порушень прав тисяч громадян Грузії, які постраждали від дій російських військових та підконтрольних їм адміністрацій Абхазії і Південної Осетії.
ЄСПЛ визнав, що російська “бордеризація” створила умови, які суперечать основним принципам міжнародного права і призвела до масових випадків порушення права на власність, свободу пересування, приватне життя та освіту.
“Дії російської федерації мають системний характер і спрямовані на фактичне встановлення контролю над грузинськими територіями поза межами міжнародного права,” — зазначено у рішенні Суду.
Суми компенсацій
Загальна сума компенсацій перевищує 250 мільйонів євро, які мають бути розподілені між постраждалими громадянами Грузії. Зокрема:
- 1,3 млн євро — компенсації за моральну шкоду 20 громадянам, незаконно затриманим силами окупаційних адміністрацій;
- 1,976 млн євро — виплати 76 постраждалим через дії силовиків;
- 5,172 млн євро — компенсації 2 586 особам за нематеріальні збитки, пов’язані з незаконними затриманнями;
- 320 тис. євро — відшкодування 64 громадянам, які зазнали обмежень у свободі пересування;
- 224,25 млн євро — компенсації 23 тисячам осіб за порушення прав власності та приватного життя;
- 20 млн євро — відшкодування моральної шкоди 4 тисячам громадян, чиї діти були позбавлені права на освіту.
росія повинна здійснити виплати протягом трьох місяців. У разі затримки нараховуватимуться відсотки. Грузія, своєю чергою, має створити прозорий механізм для розподілу коштів між постраждалими.
Передісторія справи
Позов до ЄСПЛ був поданий Грузією у серпні 2018 року. Тбілісі звинуватив росію у системному порушенні прав людини на територіях, які після війни 2008 року перебувають під контролем Москви. Йшлося, зокрема, про насильницьке переміщення людей, конфіскацію майна, обмеження доступу до шкіл і лікарень.
У квітні 2024 року Суд визнав, що “бордеризація” має характер системної практики, а отже, росія несе повну міжнародно-правову відповідальність за ці дії.
Міжнародна реакція
Рішення ЄСПЛ вже привітали в уряді Грузії, назвавши його “перемогою міжнародного права над агресією”. Міністр юстиції країни наголосив, що воно стане прецедентом для майбутніх справ, які стосуються дій росії на окупованих територіях.
“Це чіткий сигнал, що світ не забув про злочини, скоєні проти грузинського народу,” — заявила представниця МЗС Грузії Тея Ахвледіані.
Європейські дипломати підкреслили, що ухвалене рішення — чергове підтвердження того, що росія продовжує нехтувати міжнародними зобов’язаннями, а її окупаційна політика є порушенням основних принципів Європейської конвенції.
Значення рішення
Цей вердикт ЄСПЛ не лише створює важливий юридичний прецедент, але й посилює позицію Грузії на міжнародній арені. Судове рішення також може стати підставою для посилення санкційного тиску на росію та підтримки постраждалих громадян через міжнародні фонди.
Рішення набуде чинності найближчими тижнями, і якщо Москва відмовиться його виконати, ЄСПЛ може передати справу на розгляд Комітету міністрів Ради Європи, який має право застосовувати додаткові механізми впливу.
Рішення ЄСПЛ у справі Грузії проти росії стало черговим свідченням системних порушень Москвою міжнародного права. Воно зміцнює позицію постраждалих громадян і підтверджує, що “бордеризація” — це не внутрішня справа, а злочин проти прав людини, за який агресор має заплатити.
росіяни запустили по Україні ракети та ударні дрони: деталі удару й постраждалі
Українка в Польщі за допомогою ШІ оформила на українців кредити на понад ₴4 мільйони