Дата публікації 30 років Незалежності: Полтавщина – край містики, вишивок, гобеленів, галушок та чому плакала Марічка Падалко
Опубліковано 22.08.21 21:32
Дата оновлення 30 років Незалежності: Полтавщина – край містики, вишивок, гобеленів, галушок та чому плакала Марічка Падалко
Оновлено 31.05.25 19:43
Переглядів статті 30 років Незалежності: Полтавщина – край містики, вишивок, гобеленів, галушок та чому плакала Марічка Падалко 3

30 років Незалежності: Полтавщина – край містики, вишивок, гобеленів, галушок та чому плакала Марічка Падалко

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Не столиця, але й не провінція. Полтавщина - на перетині шляхів, думок, традицій. Це своєрідний пуп країни. Тут знайшли й відкопали перших мамонтів, полтавська говірка є еталонною для української мови, саме тут співала пісні Маруся Чурай, любилася з Петром Наталка Полтавка, а завдяки Гоголю світ полонився українською містикою. Для кожного ця багатюща земля подарує своє неповторне враження.

Всі зі школи пам’ятають "Еней був парубок моторний" Котляревського. І все це почалося з цієї Іванової гори.

Саме на Полтавщині наймістичніші місця. І якщо забажаєте, саме тут ви можете провести вечори на хуторі біля Диканьки.

І можете зрозуміти, що які вони справжні великі машини – КРАЗи.

Тут досі крутяться гончарні круги і діє унікальний центр українського гончарства.

А Більське городище давніх скіфів визнано найбільшим укріпленим поселенням Європи доби раннього залізного віку.

Саме тут готують фантастично красиві коржики і чи в не кожній хаті нагодують знаменитими галушками.

Найчарівшіша в світі вишивка білим по білому зародилася у Решетилівці. А ще тут створюють унікальні рослинні килими-картини. Деталі про решетилівські гобелени та їхніх майстрів – дивіться в сюжеті Костянтина Грубича.

Прямий ефір із Полтави вела Марічка Падалко. Із Полтавою в неї особлива історія. Її маршрут Полтавою передбачав одну обов’язкову адресу, до якої ніяк не могла підступитись. І не лише тому, що арку, яка веде туди, забудували і перетворили на кафе. Саме в будинку в центрі міста жили її дідусь та бабуся. Сюди Марічка Падалко приїжджала гостювати на канікулах.

Щойно підійшли до під’їзду будинку, Марічка почала плакати – нахлинули спогади про рідних.

"Цей двір мені здавався таким великим колись! Раніше тут був цілий світ, який зараз уміщувався під кількома фруктовими деревами, на дитячому майданчику і в добре знайомому під’їзді", - каже Марічка.

У під’їзді будинку досі висить табличка з прізвищами колишніх мешканців, серед яких – Падалка Петро Костьович.

"Мій дідусь колись вирішив, що закінчення прізвища на "-а" недостатньо українське і змінив на "-о". Він багато років у Полтавському педінституті очолював кафедру української філології і був автором шкільних підручників. Це саме дідусь запропонував батькам назвати мене Марічкою, але не дожив до того часу, коли я перейму від нього мову. Я перейшла на українську 2004-го", - говорить Марічка Падалко.

Дивіться на відео, як Марічка Падалко та Костянтин Грубич гуляли Полтавою – Корпусним садом, Івановою Горою з її пам’ятником галушкам та Білою альтанкою, як смакували чорними галушками, відвідали стоматологічну академію, побували на весіллі та кольоровій вечірці.