НБУ прийняв це рішення з метою "захисту гривневих доходів та заощаджень громадян, збільшення привабливості гривневих активів, зниження тиску на валютному ринку та збільшення спроможності Нацбанку стримувати інфляційні процеси під час війни".
Як зазначив голова НБУ Кирило Шевченко, ситуація потребує повернення до ринкових засад управління фінансовою системою.
Через нестійкі девальваційні очікування громадян і бізнесу НБУ у травні наростив інтервенції на валютному ринку до $3,4 млрд з $2 млрд у середньому за місяць у березні-квітні.
“За відсутності істотного підвищення дохідності гривневих активів продовжиться швидке виснаження міжнародних резервів та накопичення дисбалансів в економіці”, – йдеться у релізі НБУ.
У квітні інфляція прискорилася до 16,4% у річному вимірі, у тому числі базова інфляція – до 13% р/р. Попри поступове відновлення економіки, тенденція прискорення інфляції зберігатиметься в найближчі місяці, зазначають у Нацбанку. Це загрожуватиме подальшим погіршенням інфляційних очікувань і перетіканням гривневих заощаджень в іноземну валюту. Повернення НБУ до активної процентної політики дасть змогу запобігти цим негативним тенденціям.
Також НБУ вирішив розширити коридор ставок за кредитами рефінансування банкам: вона дорівнюватиме обліковій ставці плюс 2 відсоткових пункти.
Раніше правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 10% річних, констатувавши, що 2022 року економічні показники не досягнуть того рівня, якого раніше сподівалися. Зокрема, цього року не вдасться досягнути зниження інфляції до 5%, а ВВП зросте лише до 3,4%.
Читайте також:
Якою буде інфляція в Україні 2022 року: економічний прогноз
У світі ціни на продукти досягли десятирічного максимуму: до чого перед Новим роком готуватися українцям
Ціни на нафту зросли до семирічного максимуму: причина
Українцям перерахували пенсії по інвалідності 3 групи: хто з 1 травня отримає більше
Як виростити ідеальні огірки: Поради та секрети