Нова "Антанта" проти Росії: як Київ створює європейську архітектуру безпеки без Москви

На геополітичній мапі світу з’явився новий політично-безпековий альянс України, Польщі та Великої Британії. Причому ще в жовтні минулого року ініціював його саме Київ, поки Євросоюз і НАТО не можуть вирішити, як стримати імперські апетити Росії. Це стало логічним продовженням нової української зовнішньополітичної стратегії "малих альянсів", яку започаткувало МЗС. У нашій скарбничці вже є Люблінський трикутник, безпековий союз (Квадрига) із Туреччиною та Асоційоване тріо з Грузією та Молдовою.

Планувалося, що про створення тристороннього альянсу Києва, Варшави і Лондона заявлять саме очільники зовнішньополітичних відомств. Проте в останній момент міністерка закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс, яка ще в січні у Twitter обмовилася про новий союз, захворіла на COVID. Тому у вівторок, 1 лютого, в Києві прем’єри Польщі та Великої Британії не зробили гучних заяв щодо власне започаткування нового альянсу. Це обов’язково буде, але трохи пізніше.

Проте і так всім було зрозуміло, про що йдеться. Адже не кожен день до Києва приїздять Борис Джонсон і Матеуш Моравецький. Тим паче на фоні другого за рік безпрецедентного скупчення російських військ біля українських кордонів. І схоже, що нічний кошмар Путіна стає реальністю – він отримає ще більше західних військ і зброї на своїх кордонах. А Франція та Німеччина, які так хотіли створити з Росією нову європейську архітектуру безпеки, схоже, опинилися за бортом.

Разом із експертами ТСН.ua проаналізував, чого очікувати від нового союзу з Польщею та Великою Британією, і чи можемо ми сподіватися на безпековий захист цих країн.

Військова складова

Відколи Ліз Трасс написала про новий тристоронній альянс у Twitter, всі почали говорити саме про безпекове об’єднання України, Польщі та Великої Британії. І не дивно, адже Лондон передав нам близько 2 тис. протитанкових комплексів NLAW (для ведення боїв у містах).

І це на додачу до 1,7 млрд фунтів стерлінгів на розвиток ВМСУ (це кредитні кошти під 2,6% річних) в рамках підписаного ще два роки тому меморандуму про посилення співпраці у військовій сфері. Велика Британія, до речі, подібні договори має з дуже обмеженим колом країн. На ці кошти планують збудувати дві військово-морські бази та ракетні катери, а на інші Київ закупить у Лондона озброєння.

Польща готова передати Україні боєприпаси, ПЗРК Grom та дрони. Про це Моравецький заявив ще вдома, відбуваючи у свій перший візит до України в якості прем’єра (а цю посаду він обіймає від 2017 року). У Варшаві прекрасно розуміють: якщо Україна впаде перед російською навалою, то Польща стане наступною.

А Велика Британія після Brexit переглянула свою зовнішньополітичну візію. Після виходу з ЄС, Лондону більше не треба погоджувати свою позицію з іншими країнами ЄС. Тому ми можемо бачити більш сміливу політику щодо Росії, особливо після отруєння колишнього офіцера ГРУ Сергія Скрипаля та його доньки у Солсбері 2018 року. Саме цей кейс став поворотним у політиці Лондона щодо Москви.

У коментарі ТСН.ua заступник директора Центру армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань Михайло Самусь пояснює, що система міжнародних відносин, сформована після Другої світової війни та розпаду СРСР, фактично зруйнована. ООН не працює, а якоїсь універсальної міжнародної організації, яка б могла стабілізувати розвиток ситуації в регіонах чи глобально, немає.

"Нові конфлікти, які наразі відбуваються, показують, що треба створювати нову матрицю міжнародних відносин. Очевидно, що вона перетворюватиметься на такі нові малі альянси. Навіть НАТО зараз не виконує своїх функцій. Чи має Альянс брати лідерство по стабілізації ситуації в регіонах, які знаходяться біля нього? Думаю, що так. Але НАТО самоусувається від таких функцій, зосереджуючись в основному на забезпеченні власної безпеки та оборони", - пояснює Михайло Самусь.

За словами експерта, саме формування малих альянсів нового типу (як, наприклад, між Туреччиною та Азербайджаном, що допомогло останньому перемогти у війні за Нагірний Карабах) може стабілізувати кризи в різних регіонах. Зрозуміло, що польські та британські військові не воюватимуть за Україну проти росіян.

"Українці здатні самі себе захищати. Україна зараз сама може захистити кого завгодно. Тут єдине, що нам треба – це технологічна та підтримка системами озброєння. А альянс із Польщею та Великою Британією додасть нам і в оборонній промисловості. Навіть якщо вони офіційно заявлять, що не будуть війська направляти - це залежить від ситуації. Думаю, це питання часу, адже суть ще в довірі. Скільки Україна допомагала іншим країнам? Миротворчі функції – це трохи інше", - підсумовує Михайло Самусь.

Попри те, що всі сфокусувалися на безпековій та військовій складовій альянсу Києва з Польщею та Великою Британією, міністр закордонних України Дмитро Кулеба зауважує, що це об’єднання країн, які прагнуть зміцнювати безпеку та розвивати торгівлю.

"Ми не можемо чекати безпеки і процвітання десь у майбутньому, коли станемо членами ЄС і НАТО. Ми створюємо пояс безпеки та процвітання і посилюємо Балто-Чорноморську вісь. Так з’явилися Люблінський трикутник із Польщею та Литвою, Квадрига з Туреччиною, Асоційоване тріо з Грузією та Молдовою. Варшава, Київ і Лондон мають не лише реалістичне усвідомлення безпекових загроз Європі та стратегію протидії викликам з боку РФ, але і великий потенціал тристоронньої співпраці…", - написав

Що сказав Матеуш Моравецький у Києві:

"Живучи у безпосередній близькості до такого сусіда як Росія, складається враження, що ми живемо біля вулкана".

"Суверенна і демократична Україна в інтересах всієї Європи. А якою б могла бути альтернатива – можемо подивитися на Білорусь".

"Дорогі наші німецькі партнери, не можна однією рукою підписувати заяви про солідарність з Україною, а другою сертифікувати "Північний потік-2".

"Британія на собі відчула, що таке довгі руки Росії після отруєння Скрипалів у Солсбері, тому більш ніж зацікавлена у стабілізації на східному фланзі НАТО".

Директор Центру досліджень сучасного середовища безпеки (Краків, Польща) Міхал Марек радить все ж дочекатися більшої конкретики щодо цього союзу. Однак, за словами експерта, Моравецький наголошував, що це буде формат у рамках НАТО (який можливо допоможе пришвидшити інтеграцію України до Альянсу), тому не варто сподіватися на якийсь окремий союз.

"Це буде нова платформа, на рівні якої Україні надаватиметься допомога, передовсім військова. Вона, наприклад, може прискорити передачу зброї, збільшить кількість спільних навчань. Тобто, можемо припускати, що це буде щось на кшталт Люблінського трикутника, тільки більше зосереджений на безпеці та військовій кооперації. До того ж, це також можливість співпрацювати, оминаючи Німеччину, яка не до кінця розуміє чи не хоче бачити російську загрозу. Польща і Велика Британія разом можуть допомогти Україні у захисті від РФ. А це також зміцнює безпеку Польщі", - каже ТСН.ua Міхал Марек.

Разом із тим експерт наголошує, що новий тристоронній формат співпраці може зміцнити лідерські позиції Польщі в регіоні, а щодо Німеччини (яка фактично умиротворює агресора – ред.), навпаки, можливо й стимулюватиме Берлін змінити свою політику, бо відчуватиме конкуренцію.

Що сказав Борис Джонсон у Києві:

"Вторгнення Росії в Україну було б катастрофою для Росії і поразкою для Путіна".

"Українці боротимуться до останньої краплі крові, російським матерям варто пам’ятати про життя своїх синів".

"Ми не хочемо, щоб Путін досяг своєї мети, тримаючи дуло пістолета біля скроні України".

"Путін намагається перекроїти карту безпеки Європи, нав’язати нову "Ялту", нові зони впливу".

Директорка Програми безпекових студій Ради зовнішньої політики "Українська призма" Ганна Шелест нагадує, що після Brexit Велика Британія ухвалила нову стратегічну концепцію "глобальної Британії" (яка зокрема передбачає посилення ролі країни, як геополітичного гравця – ред.). Саме там і вказується, що Британія починає бути більш відповідальною за безпеку за межами виключно ЄС.

"Спочатку йшла мова про Азійсько-Тихоокеанський регіон. Тобто, про ширші горизонти, мовляв тепер можна, їх ніхто (ЄС – ред.) не обмежує. А по Україні Лондон повністю збирався підтримувати натівську позицію. Але з іншого боку вони говорили, що не будуть обмеженими позицією інших країн ЄС. Після Солсбері та агресії проти ВМСУ у Керченській протоці 2018 року, Велика Британія зайняла більш рішучу позицію щодо Росії. Плюс тоді вони почали дізнаватися, як росіяни втручалися у Brexit та Шотландський референдум", - коментує ТСН.ua Ганна Шелест.

Експертка зауважує, що Велика Британія намагається зайняти лідируючу позицію у Східній Європі, яку турбує політика Франції та Німеччини щодо Росії. На додачу до послаблення позицій США в регіоні. Тепер справа за Україною – треба наповнити новий тристоронній альянс із Польщею та Великою Британією практичним змістом. Ну а успішність політики "малих альянсів" є ще одна нагода продемонструвати – у четвер, 3 лютого, до України з візитом приїздить президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.