Отруєння води і загроза вибухів: чим небезпечні сміттєзвалища і яка ситуація в Україні

В Україні налічують понад 30 тисяч сміттєзвалищ, загальна площа яких дорівнює території окупованного Донбасу. Щороку екологи нараховують понад 500 мільйонів гривень збитків від їхньої діяльності.

Про те, чому сміття ставатиме дедалі більше і що робити, щоб не захлинутися у власних відходах та зберегти своє здоров'я, - 4 жовтня йдеться в сюжеті ТСН 19:30.

Сміттєзвалище у Нових Петрівцях неподалік від Києва розташоване просто посеред лісу. Поруч - селища та Київське водосховище. За документами полігон має площу п'ять гектарів, однак знімки та дані геодезичного обладнання виявили, що він вчетверо більше.

Лише на території Київської області розташовані 57 полігонів, збитки довкіллю від яких становлять понад 150 мільйонів гривень. Екоінспектори перевіряють вказані сміттєзвалища від квітня і за цей час виявили безліч порушень.

У Нових Петрівцях, зокрема, зафіксували "не забезпечене попереднє сортування відходів, незабезпечене належним чином відведення газу, небезпечне розташування укосів" тощо. "Фільтрат, що в тілі полігону виробляється, має відводитися у спеціальні ємності, фільтруватися", - вказують активісти.

Так званий фільтрат є проблемою майже всіх відкритих полігонів. Це дощова і тала вода, яка змішується зі шкідливими речовинами від сміття. Концентрат має всю таблицю Менделєєва, кажуть екологи. Якщо його не збирати в окремі резервуари, він може потрапити в ґрунт, а далі через ґрунтові води у басейн Дніпра і у наш водопровід.

Ще одна небезпека - газ метан, що утворюється внаслідок гниття органічних відходів. Якщо його не виводити, може статися вибух або пожежа.

У травні 2016 року під Львовом зайнялося Грибовицьке сміттєзвалище. Під час ліквідації пожежі стався обвал. Тони сміття живцем поховали трьох рятувальників і одного еколога, тіло якого досі не знайшли.

За результатами перевірки сміттєзвалища у Нових Петрівцях прокуратурою Київської області було відкрито два кримінальні провадження, але полігон й досі працює. Щохвилини на полігон звозять тони нових відходів, адже штрафи за порушення - мізерні.

"Легше заплатити хоч кожен день хоч кожну годину платити ці штрафи ніж припинити свою діяльність 1901 Штрафи треба підвищувати, особливо за забруднення в сотні раз. Підкреслюю, в сотні разів. Кримінальну відповідальність також треба збільшувати", - певен колишній очільник Держекоінспекції та очільник ГО "Офіс довкілля" Єгор Фірсов.

За його словами, починати треба зі зміни законодавства. Наразі у Верховній Раді зареєстровано проєкт закону "Про управління відходами", за який навіть проголосували у першому читанні. Уже понад рік законопроєкт, одним з принципів якого є розширена відповідальність виробника, перебуває на доопрацюванні.

"У Європі той, хто виробив цю тару, він за неї, зокрема, несе відповідальність. Створюють всі необхідні умови для того, щоб це сміття переробляли", - продовжує Фірсов. Окрім того, каже експерт, необхідні гроші на освітні програми та сортувальні баки.

Щороку кожен українець продукує до 350 кілограмів твердих відходів. Експерти певні, що наші люди готові платити більше за утилізацію сміття, якщо його будуть переробляти на сміттєпереробних заводах, яких в Україні й досі немає. А влада має стежити за дотриманням законодавства і карати тих, хто порушує закон.