Психологи попереджають, що після війни буде сплеск стресових розладів не лише серед військових

Психологи попереджають, що після війни буде сплеск стресових розладів не лише серед військових, йдеться в ТСН.

Вороже вторгнення порушило кордони не лише на мапі, а й у душах людей, стресом заражені усі: ті, хто постраждав від війни, ті хто був змушений втікати від неї у більше безпечне місце, і ті, для кого війна – щоденна і страшна робота.

Військові до бойових дій більш готові психологічно, однак і вони можуть стати дуже вразливою категорією населення - вже після війни. “Для нас важливо, щоб наші військові не просто вистояли в цій війні, а потім змогли повернутися до цивільного життя”, - кажуть волонтерки, які вже кілька місяців провадять психологічні тренінги військових.

Вони розповідають, як командирам підвищити свій авторитет серед підлеглих і як долати стрес в умовах бойових дій. “У нас була зустріч із представниками командування сухопутних військ. Виникла ідея проведення такого роду тренінгів – навчити наших військових стійкості під час стресу. Як готувати бійців до цього. Як досягти, щоб вони слухались наказів”, - пояснюють психологи.

Психолог Ольга має 20-річний досвід у професії, пояснює офіцерам, що таке стрес і як він впливає на психіку та фізичний стан людини. “Це ситуація, коли дуже швидко відбувається викид різних гормонів. Найбільш відомий - це адреналін. На адреналіні можна багато всього зробити. Адреналін в крові додає фізичні сили, витривалості, швидкості”, - наголошує вона.

Інколи ж реакція на небезпеку навпаки - шок і параліч усіх функцій організму. “Чи чули ви таке поняття як стресова реакція, шоковий стан? Завмирають в одном положении і все. Тривати може у каждого по-різному”, - пояснює спеціаліст.

Командир взводу Олександр бачив на власні очі, як люди поводяться у стані сильного хвилювання. Він зі своїми підлеглими з 25 лютого захищав селище Горінку, що на Київщині. Реакція на обстріли деяких бійців була небезпечною для них самих. “Просто скрутилися калачиком, я намагався їх розворушити, щоб вони в такому стані не лишалися, бо ворог міг піти в наступ. Якщо він кидає зброю, тікає, то він підставляє решту особового складу, тобто через одну людину можна втратити відділення, взвод. Це людський страх”, - каже Олександр.

Боєць, якому після такого шаленого перегріву не дають відпочити, виснажується. Навіть далеко від передової, отримана психологічна травма дає про себе знати. “Я не розумів, як це, коли тихо, нічого не вибухає. Це було моторошно, бо на передку, коли тиша, готуйся до чогось серйозного”, - розказує боєць.

Фахівці вже передбачають зростання психологічних розладів навіть у тих, хто особисто не пережив запеклі бої. “Є таке поняття як травма свідка, коли ми бачимо щось по телевізору, на екрані нашого телефону. Наш мозок сприймає це як реальні події, які відбуваються майже з нами”, - пояснює психологиня.

Що вже казати про тих, хто зараз в окопах і боронить нашу країну, каже військовий психолог Олександра. “Коли ти береш участь в бойових діях, ти перестаєш чути спів птахів, перестаєш відчувати запах лісу, ти прислуховуєшся до свисту куль, до мінометів. Забуваєш про посмішку дружини, сміх дитини і тебе це змінює”, - каже вона.

“Десь 10%, якщо ми говоримо про мирне населення, матиме постравматичний стресовий розлад. Якщо ми говоримо про військових, то там цифри значно більші, можуть досягати навіть 40%”, - кажуть фахівці.

Після повернення до мирного життя військовим доведеться пригадувати звички мирного життя. “Ліс це не там, де розтяжки, а там, де можна збирати гриби”, - пояснює психологиня.

Одночасно доведеться звикати до нових себе, знову знайомитися з найріднішими. “Ти став інший, але і твою друзі і рідні теж змінились, бо в них теж були події, які вони переживали. Твоя дружина не знала, що з тобою, тікала від ракетних атак… Всі стали іншими, не тими, якими були до 24 лютого”, - каже Олександра.

Щоб відновлювати суспільство після шаленого стресу було легше, починати потрібно вже зараз. Психологічна підготовка, як от на цих тренінгах, може стати профілактикою серйозних посттравматичних розладів. Однак підтримка військових – справа не лише держави, психологів і їхніх родин. Їм дуже важлива наша вдячність і ми вдячні.

Читайте також:

Після Британії щоденник 12-річної харків'янки "Ви не знаєте, що таке війна" опублікує ще 18 країн

РФ відводить артилерію з правобережної частини Херсонщини та змушує українців виїжджати з міст - Генштаб

Незвичайний аксесуар: чому Ріші Сунак носить червоний браслет на зап'ясті