Щоденні обстріли, відсутність води та загроза від ЗАЕС: як виживають мешканці Нікопольщини

Рівно рік, як Нікопольський район на Дніпропетровщині під майже щоденними обстрілами – по них б’ють градами, важкою артилерією, мінометами та дронами. Удари росіяни продовжують і вдень і вночі, підступно прикриваючись Запорізькою атомною станцією. Окупанти вбили вже 43 мирних мешканців, понад дві сотні поранили. Зруйнували та пошкодили чотири тисячі будинків, шкіл та підприємств. А зруйнувавши дамбу Каховської ГЕС увесь Нікопольський район у літню спеку залишили без води. Проте віднедавна додалася ще одна загроза – теракт на Запорізькій АЕС. Попри це тут досі залишаються дві третини мешканців.Які виклики щодня долає Нікопольщина, про це йдеться у сюжеті ТСН.Стара частина Нікополя розташована найближче до берега Каховського водосховища. За рік обстрілів, тут майже не залишилося цілих будинків. Тут важко знайти людей. Потрощені оселі здебільшого стоять пусткою. Бо не прикрита нічим берегова лінія першою потрапляє під удар."Ось те що від веранди лишилося, ні одної шиферини немає, комунальники два дні тракторами вивозили шифер", - розповідає місцевий мешканець Олександр Кривошеєв, який вивіз з Нікополя сина з дружиною. Додому він навідується аби доглядати господарство та батька. що відмовляється їхати. По його обійстю прилітало кілька разів. Останній "приліт" ледь не забрав життя всієї родини. Люди ледь встигли вскочити до погреба."18 травня на День вишиванки, два зразу прилетіло, один в веранду, один в сарай, сарай зовсім під метелочку прибрало, були тут і дитина і жінка коли прилетіло, ми всі були в підвалі будинку", - розповів Олександр.Ще одна воєнна "візитівка" нинішнього Нікополя – люди з пляшками, каністрами та відрами, у яких тягнуть додому воду. Без неї живуть вже понад місяць. Економити навчились навіть діти.Сусідній Марганець також вже рік потерпає від обстрілів. Торік тут була одна з найбільших трагедій, коли через нічний обстріл загинуло одразу 12 людей. Верхнього поверху будинку не було взагалі."10 серпня росіяни зі "смерчів" накрили середмістя. Вся площа була у вирвах, десятки будинків пошкоджені". Тільки вклався, як гахнуло. По діагоналі поверхом вище влучила ота фігня з руського мира", - пригадує Володимир Ведмідь.Деякі будинки вже відновили. Однак більшість вікон тут і досі забиті дошками, бо протягом року тихих днів майже не було.Їм здавалося, що виживати під обстрілами – найбільше випробування. Поки не додалося безводдя. Особливо важко було у перші дні. З лікарні усіх пацієнтів довелось евакуювати, йдеться у сюжеті."Лежачих пацієнтів перевезли до Дніпра. Лікарня повністю зараз забезпечена, йде вода, ми працюємо в штатному режимі", - розповіла Людмила Фоменко, виконувачка обов'язків директора Марганецької центральної лікарні.У цьому допомогли благодійники, які надали очисну установку. Кажуть, питну воду вона може зробити навіть з болотяної. Потужність до 100 кубів на добу. Зі свердловини вода надходить на очисну станцію, яка переробляється і стає питною.За такою дорогоцінною питною по всьому Марганцю вишиковуються черги."Оце оці бамбьошки, коли оце лупили по нам, це було жахіття, а так якось ми пережили і те що світло виключали, оце саме страшніше, дуже багато смертей", - говорить пані Ольга.Її син воєю на фронті. Тож воду вона возить сама. З міста, каже не їхала, і не поїде.Зараз над Нікопольщиною нависла ще одна загроза – радіаційна. Через екстремальну близькість до ЗАЕС. Тут вже провели навчання на випадок теракту на атомній станції. Визначили пункти евакуації, блокпости та порядок дій. Однак є сумніви, що все це спрацює."Буде дуже велика проблема, бо люди не хочуть навіть у війну залишати свої домівки і під обстрілами перебувають, це їхній дім, вони не хочуть виїжджати. І таке саме ж буде, якщо станеться також катастрофа", - говорить Анатолій Деркач, секретар Марганецької міської ради.