Вірменія стоїть перед загрозою громадянського протистояння, але капітулювати Пашинян не збирається - військовий експерт

Прем’єр Вірменії Нікол Пашинян анонсував проведення у жовтні конституційного референдуму щодо переходу від парламентської до напівпрезидентської форми правління.

Про це він заявив у понеділок ввечері, 1 березня, на мітингу своїх прихильників на площі Республіки в Єревані, хоча раніше критикував такі ідеї.

Таким чином Нікол Пашинян намагається покласти край політичній кризі, в яку поринула Вірменія тиждень тому. Спусковим гачком стала заява Пашиняна про неякісні російських "Іскандери" у відповідь на заяви експрезидента Сержа Саргсяна про те, що Вірменія повинна була задіяти "Іскандери" у перші дні війни в Карабаху. Після цього Генштаб країни зажадав відставки Пашиняна. Останній назвав це спробою воєнного перевороту, подавши президентові на підпис указ про звільнення начальника Генштабу Оніка Гаспаряна.

У понеділок, 1 березня, прессекретарка прем’єра Мане Геворкян повідомила, що про начебто неефективність російських "Іскандерів" Пашиняну надали неправильну інформацію, додавши, що російська зброя - одна з найкращих у світі. Проте свого рішення щодо відставки глави Генштабу Пашинян не змінив, подавши на підпис президентові вже другий указ про його звільнення (перший глава держави не підписав).

Однак, треба рахуватися ще й з тим, як вдало об’єдналася вірменська опозиція. Кандидатом у прем’єри від 17 партій став колишній міністр оборони Вазген Манукян. Саме на його керівництво армією у 1992-1993 рр. припало забезпечення контролю Вірменії над Нагірним Карабахом. Адже, як вже раніше писав ТСН.ua, у вірменському військовому середовищі є незадоволення фактичною капітуляцією країни у війні проти Азербайджану за Нагірний Карабах. Вони вважають, що Пашинян припустився багатьох помилок і є винуватцем.

У коментарі ТСН.ua Володимир Копчак, керівник Південнокавказького філіалу Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (Тбілісі), каже, що вірменська політична криза є наочним прикладом внутрішньокремлівського протистояння між різними олігархічно-силовими угрупованнями, причому це відбувається ледь не в "лабораторних умовах". Консолідований виступ генералітету ЗС про відставку прем’єра, безумовно, похитнув позиції Нікола Пашиняна, але "капітулювати" він не збирається.

"Я не згоден, що нинішні події у Вірменії є спробою "воєнного перевороту". Особовий склад і техніка перебувають в пунктах постійної дислокації. Однак факт - військові стали окремим фактором політичного протистояння. Генералітет мав свої причини незадоволення прем’єром. В Генштабі планувалися перестановки, цей процес курувався, до речі, міністром оборони. А звільнення заступника НГШ на тлі "комунікаційного проколу" прем’єра з російськими "Іскандерами" стало лише тригером для резонансної заяви очільника Генштабу (за істерику в Кремлі стосовно "Іскандерів" Пашиняну окрема подяка). Безумовно, опозиційні кола, що гуртуються довкола експрезидентів Кочаряна/Саргсяна (представляють т.зв. "карабаський клан") і створили "Рух за спасіння Батьківщини", вели відповідну роботу з перетягування військових на власний бік. Наразі таким подарунком опозиціонери розпоряджаються не зовсім ефективно", - вважає Володимир Копчак.

На думку експерта, Москва загалом не бачить для себе загроз у загостренні політичної кризи у Вірменії, скоріше, навпаки. В Кремлі усвідомлюють токсичність Кочаряна і Саргсяна для більшості вірменського населення. Кремль ситуативно відпустив ситуацію, маючи важелі впливу і на вірменського прем’єра, і на силовиків, не говорячи вже про опозицію. Кочаряну в Москві було запропоновано "продемонструвати вулицю". Резонансний демарш Генштабу мав би цьому допомогти. Однак вулицю, як головний політичний капітал, поки досить впевнено демонструє Пашинян.

"Вірменія стоїть перед загрозою громадянського протистояння, яке є викликом її державності. Пашинян рано чи пізно понесе політичну відповідальність за поразку у "44-денній війні" (восени минулого року - авт.). Однак вішати на нього всіх собак несправедливо. Опозиція тисне на відставку прем’єра, усвідомлюючи, що прийти до влади може лише через бунт або форс-мажор, щоб потім провести вибори за власними правилами. В нинішній електоральній конфігурації в спокійних умовах опозиція у виборах не зацікавлена в принципі", - вважає Володимир Копчак.

Якщо так станеться, що опозиція через політичний реванш прийде до влади, то, за прогнозами експерта, жодних ревізій досягнутих по закінченні "44-денної війни" не відбудеться. Це залишиться виключно прерогативою Москви. Опозиціонери, цинічно спекулюючи на темі воєнного реваншу, насправді не збираються ним займатися.

"Мотиви там більш приземлені – отримавши владу, сісти на фінансові потоки, що йтимуть на відновлення вірменської економіки, армії, інфраструктури. Пашинян продовжуватиме боротьбу. Наразі окреслені певні контури його ситуативної стратегії – реанімовано питання дострокових виборів, плюс запущено тему виходу у жовтні на проведення референдуму щодо змін до Конституції і поверненню до напівпрезидентської форми правління. Останнє може інституціонально посилити позиції нинішнього президента Армена Саркісяна – впливової фігури і у Вірменії, і в міжнародних колах безвідносно до його нинішніх церемоніальних президентських повноважень", - підсумовує Володимир Копчак.