Війна змінила не лише життя, але й мову: з’явились неологізми і багато лайки

Чорнобаїти, макронити, відкобзонити, задвохсотити... - ці слова стрімко увірвалися в наш повсякденний вжиток, починаючи від того, коли нога першого російського окупанта вступила на нашу землю вранці 24 лютого. Як повномасштбана агресія Росії вплинула на те, як ми говоримо і навіть пишемо, в сюжеті ТСН.

Відповідь українського військового російському загарбнику біля острова Зміїний у перші ж дні війни, здається, нині знають в усіх куточках не лише України, а й світу. «Фразеологізм «послати за російським кораблем» - всі знають, що це означає, це стійка сполука слів. Впевнений вона буде не тільки на марці, а увійде до словників», - твердить мовознавець Олександр Авраменко.

Він також першим із визнаних фахівців дав добро на ще одне нововведення, яке народилося в горнилі війни. «Росія з малої літери. Ерефія з малої літери. Путін з малої літери», - дозволив він.

Автор шкільних підручників каже, хоч наразі правопис цього не дозволяє, у нас є повне моральне право писати ці власні назви з малої літери. Згодом, каже Авраменко, у документ можуть внести зміни на офіційному рівні. «Чорнобаїти - тобто наступати на ті самі граблі повторно - по суті замінник фразеологізму. Байрактарити або забайркатарити, або нищити ворга», - додає він.

Стрімкий розвиток подій на полі бою в перші місяці війни народжує все нові терміни. «Ну, наприклад, усіх бісив Макрон, що він весь час телефонував кудись і не міг нічого вирішити. Тож я просто взяв і узагальнив це слово – макронити», - пояснює походження нового слова слово Антон Назаренко.

Деякі з цих неологізмів вигадав дизайнер з освітою політолога із Запоріжжя - Антон Назаренко. Він не має ілюзій, що ці слова залишаться в активному лексиконі. Каже - кожен такий термін - це радше контейнер емоцій, які всі ми переживали в той чи інший період війни. «Насправді, я думаю жодне з тих слів не приживеться, але колись, коли хтось згадає той термін, наприклад «арестовлення» - одразу буде зрозуміло, які процеси відбувалися в той час, як ми ставилися до того ж Арестовича, які ми емоції відбували, коли слухали його відео», - каже він.

Данило Гайдамаха - відомий мовний активіст. Він народився в Києві, а от батьки його переїхали до столиці із Криму. Тож Данило зростав у російськомовній сім'ї. У 16 років хлопець твердо вирішив, що віднині лише українська. Він розповідав про свій досвід переходу на державну мову в соцмережах і таким чином лагідно спонукав до українізації інших російськомовних українців. Ця війна - певен студент - спалить останні культурні та мовні мости з Росією. «В нас досі багато травм, пропаганди ще з Радянського союузу і до сьогодні. Москва не перестає нас переконувати в нашій меношвартості. Тому ця війна є лікувальною для багатьох в менатльному сенсі того слова», - переконує Дмитро.

З першого ж дня війни в побуті та й навіть у медіа різко зросла кількість нецензурних слів. Вилаятися через справді сильну емоцію - великої люті або страху- це нормально, каже психолог. Це знімає стрес, але якщо людина використовує лайку слово через слово, це вже стає шкідливою звичкою. Утім, кажуть опитані фахівці, коли Україна переможе в цій безглуздій путінській авантюрі, суспільство обов’язково повернеться до стандартів мовлення. Є й припущення, яке слово буде найпопулярнішим.

«Моє улюблене слова «Перемога». Таке українське слово - префікс «пере» і «мога» - могти - тобто зробити більше, ніж ти можеш. Якщо ми всі так зробимо, буде перемога», - твердить Авраменко.