Законопроєкт 5600: чому можливі зміни до Податкового кодексу викликали гостру критику

Загалом було внесено майже 11 тисяч правок. Його відверто критикують. Народні обранці наголошують на тому, що хороший законопроєкт не викликав би такого занепокоєння не лише в залі, але й у бізнесу. Йдеться про представників всіх галузей: від телекому до металургів і хіміків. У Києві за ініціативи Федерації роботодавців України з цієї нагоди відбувся круглий стіл, під час якого його учасники вчергове висловили занепокоєння.

Про що законопроєкт 5600

Законопроєкт 5600 Кабмін ініціював як такий, що покликаний збалансувати бюджетні надходження за рахунок виведення в законне поле схем із ухилення від оподаткування, створення прозорого конкурентного середовища і підвищення ефективності використання економічних ресурсів країни. Також уряд планує створити справедливі умови оподаткування для всіх платників податків. Ефект урядовці оцінили в 50 млрд грн щороку. Це має відбутися за рахунок підвищення:

ставок акцизного податку на пиво,

екологічного податку,

рентної плати за користування надрами,

рентної плати за спеціальне використання води,

рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів,

рентної плати за користування радіочастотним ресурсом;

скасування пільги з акцизного податку щодо постачання електричної енергії, виробленої із відновлюваних джерел енергії;

встановлення обмежень на перенесення збитків на майбутні періоди для великих платників податків,

інші заходи для розширення бази оподаткування податком на прибуток тощо.

За що критикують законопроєкт 5600

Представники українського бізнесу критикують багато положень. Вони наголошують на тому, що в Україні замість підтримки галузей іде їхнє скорочення, що призводить до скорочень робочих місць, закриттів підприємств і занепаду в населених пунктах. Загалом зауваження стосуються таких пунктів:

положення щодо акцизного податку на пиво – індексація розміру ставки оподаткування на 5%. Незважаючи на те, що це підвищення не можна назвати різким, дискусійною є доцільність збільшення рівня податкового навантаження на таку продукцію. У нашій державі акцизний податок на пиво разом із акцизним податком із роздрібного продажу підакцизних товарів уже на 50% перевищує відповідний мінімальний акциз;

рентна плата за користування радіочастотним ресурсом (РЧР) та несправедливе оподаткування гравців ринку, яке полягає у системі спектральних коефіціенті, коли одні мобільні опертори переплачують, а інші – навпаки, отримують від держави податкову знижку, фактично завдаючи збитків державному бюджету. Частотами поділилися, нові технології (4G) запровадили, але коефіцієнти залишено, незважаючи на позицію Регулятора щодо необхідності їх скасування. Така норма пропонувалась в законопроєкт 5600, але на одній із робочих груп у профільному парламентському Комітеті Мінфін різко виступив проти ініціативи щодо скасування коефіцієнтів, підтримавши позиції одного з операторів зв’язку, мотивуючи це необхідністю недопущення негативного фінансового ефекту для нього;

концепція ПДФО 18% на доходи селянина (сільське домогосподарство), повністю знищує його як легальну економічну одиницю, переконують критики документу. Підприємець-селянин платить єдиний податок - це менше 1% від суми доходу. Фермерське господарство або ТОВ вирощує культуру, має витрати і сплачує податок з доходу мінус витрати. Зазвичай податкові органи вимагають 1% навантаження, але не 19.5%, як пропонується. До прикладу, у Польщі не оподатковуються доходи з земельної ділянки площею до 1 га.

Аргументи бізнесу

У Федерації скляної промисловості України говорять про те, що галузь на межі виживання. Ситуація погіршується через вартість енергоносіїв. Два підприємства уже заявили про припинення діяльності.

Критику викликав законопроєкт і у великих гравців на телекомунікаційному ринку. Зокрема, представник компанії "Київстар" Артем Френюк заявив, що цей документ не передбачає встановлення справедливого оподаткування, яке оголосив Кабмін, а також порушує підписаний 2019-го меморандум між телекомунікаційними компаніями і урядом, згідно з яким бізнес мав розвивати якість зв’язку та мобільного інтернету в сільській місцевості, а держава не підвищувати до середини 2024-го ренту.

"Мобільні оператори – це одні з найбільших інвесторів в економіку України. Ми розвиваємо цифрову галузь. Для нас законопроєкт 5600 – це не тільки про підвищення податків для галузі мобільного зв’язку, а взагалі про можливість держави дотримуватися попередніх домовленостей з бізнесом. 2019-го на інвестфорумі в Маріуполі в присутності найвищого керівництва держави між мобільними операторами і урядом в особі тодішнього прем’єр-міністра був підписаний меморандум. З одного боку оператори зобов’язувались інвестувати в розвиток інтернету та зв’язку в сільській місцевості, а держава гарантувала на період розгортання цих мереж фіскальну стабільність. На виконання цього меморандуму було розроблено розпорядження Кабміну, що передбачало б розробку документа, який мав стати законопроєкт щодо мораторію на підвищення ренти до середини 2024-го. Наразі ж ми бачимо, що урядовий законопроєкт 5600 фактично пропонує підвищити ренту на частоти – це приблизно 102 млн грн на всіх мобільних операторів. На ці кошти оператори могли б збудувати понад 100 об’єктів зв’язку в селах і дати мобільний інтернет туди, де його наразі досі немає. Галузь телекомунікацій, якщо подивитися на звітність Державної податкової служби України, останні 5 років стабільно за рахунок органічного зростання і будь-якої індексації дає бюджету 1-2 млрд грн податків щороку додатково. Водночас рівень податкового навантаження – один із найвищих серед країн Європи – 35% від загальних доходів ринку . Для нас дуже важливо, щоб держава не створювала фіскальні гальма для модернізації і розвитку новітніх технологій. Законопроєкт 5600 першочергово позиціонувався Урядом як такий, що має встановити податкову справедливість. Але в нашій індустрії такого не буде. В галузі існує проблема – спектральні коефіцієнти, які застосовуються до рентної плати за радіочастотний ресурс. Наприклад, через підвищувальні коефіцієнти компанія "Київстар" переплачує 75 млн грн щороку, а інша компанія, має знижувальні коефіцієнти і економить. Тому ми переконані, що насамперед потрібно звертати увагу на згадувані коефіцієнти і їхнє скасування, а не просто індексувати галузь в порушення підписаного меморандуму", – зазначив представник "Київстару".

Що кажуть експерти і народні депутати

Експертка і керівна партнерка ТОВ "Аудиторська фірма "Капітал Плюс" Тетяна Шевцова вважає законопроєкт 5600 таким, що ставить український бізнес в умови, коли всі будуть потенційними правопорушниками.

"Хотіла б, зокрема, почати з питання про екологічний збір. Воно не стоїть у площині: зменшувати або не сплачувати його. Давайте просто правильно витрачати ці кошти. Що ж робить натомість держава? Мене непокоять ці хаотичні і постійні зміни у податковому законодавстві. Навряд чи бізнес може цьому радіти. Мене цікавить насамперед якість законопроєкту. До нього внесено 11 тисяч правок. За якою процедурою це можна розглянути? Якщо не за скороченою, то майже каденція закінчиться до повного погодження. Стосовно якості законопроєкту і залученості, щоб виправити його. Держава надає певні гарантії. Меморандум був про рентні платежі на радіочастотні ресурси і мораторію на підвищення ставки ренти на 4 роки. Це не дотримано. Це шкодить довірі до держави, якості законів і дотримання наданих платникам податків гарантій. У законопроєкті 5600 піднімаються звичайні ренти, акцизи тощо. Але піднімаються і адміністративні питання. Зокрема, обмеження на виїзд директора за кордон за судовим рішенням. Ми розуміємо, що це не так важко зробити. Зобов’язання про несплату податків в один мільйон гривень – це не такий великий штраф, але про правовий інструмент обмежень щодо його вільного пересування", – вважає Шевцова.

За її словами, занепокоєння викликає і розширення для податкових органів кола потенційних правопорушників серед бізнесу. "Що таке потенційне правопорушення? За сьогоднішньою ідеологією законотворця, ми всі – потенційні правопорушники, тому що ведемо бізнес", – сказала експертка.

Також Тетяна Шевцова нагадала про те, що процедура ухвалення документу народними депутатами під великим питанням.

Народна депутатка Ніна Южаніна додала, що у законопроєкті 5600 і після реакції бізнесу, і в парламенті, а також певних доопрацювань у Мінфіні та Офісі президента залишаються "жахливі" норми. Політикиня вважає, що ухвалення документа призведе до колапсу і закриття підприємств, які досі працюють. "Замість того, щоб вирішити проблему з цінами на енергоносії, ми будемо розглядати 5600, в якому зашиті такі норми, які на перший погляд нібито легкі, але посилюють право податкового органу і наділяють його функціями колишньої податкової міліції. Це неприйнятно для суспільства", – сказала Южаніна.

Політикиня зазначила, що після карантинних обмежень до діяльності повернулось 17% підприємств з обслуговування населення. "Такі цифри – це червоний прапорець, через який до зали законопроєкт 5600 взагалі не можна заносити. Коли там є обґрунтування про підвищення рентних платежів, бо ті не змінювались від 2017-го, це не обґрунтування. Ми колись, коли збирали бізнес, говорили, зокрема з мобільним оператором, щоб вкладати гроші в розширення мережі навіть у невеликих селах… Це дуже важливо для всіх. Всі говорять у владі про електронні послуги, а покриття немає. Яка держава в смартфоні?" – заявила народна депутатка.